4. Організм людини — єдине ціле

Організм людини складається з клітин, які утворюють тканини, з яких побудовані органи. Злагоджену роботу організму забезпечує тісний взаємозв‘язок його органів. Органи, що виконують пов‘язані між собою функції, складають фізіологічну систему органів. Наприклад, ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, кишечник, печінка, підшлункова залоза входять до складу травної системи. За своїм функціональним призначенням в організмі людини розрізняють дихальну, кровоносну, травну, опорно-рухову, статеву, нервову, видільну, ендокринну та сенсорні системи.

В організмі людини є і так звані функціональні системи. Це сталі або тимчасові об‘єднання систем органів з метою виконання певної функції. Наприклад, дихальна і кровоносна системи об‘єднуються в єдину функціональну, щоб забезпечити весь організм киснем. Так само функціонально об‘єднуються між собою травна і кровоносна системи - з травних шляхів поживні речовини розносяться кров‘ю по організму і живлять усі клітини та тканини.

Постійні анатомічний і функціональний взаємозв‘язки і "співпраця" різних клітин, тканин, органів і систем органів створюють надзвичайно складну, унікальну систему - організм людини (від лат. organizo - влаштовую).

Регулюють життєві функції організму людини у цілому, а також окремих його органів та систем, узгоджують їхню діяльність, підтримують сталість внутрішнього середовища нервова, імунна системи, а також система залоз внутрішньої секреції (ендокринна). Ці системи тісно взаємопов‘язані між собою і впливають на діяльність одна одної.