Навчальне видання

МАРУНЕНКО Ірина Михайлівна, канд.біол.наук

НЕВЕДОМСЬКА Євгенія Олексіївна, старший викладач

БОБРИЦЬКА Валентина Іванівна, канд.пед.наук

Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни

Навчальний посібник для студентів небіологічних спеціальностей

вищих педагогічних навчальних закладів

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

1Філогенез (від грец.philon -рід,genesis- розвиток, походження) - історичний розвиток окремих видів, родів, родин та інших систематичних груп органічного світу. Термін запровадив німецький біолог-еволюціоніст Ернст Геккель (1866).

2Онтогенез(від грец. ontos – існуючий,genesis – розвиток, походження) – індивідуальний розвиток живого організму з моменту зародження до природної смерті. Термін запропонував німецький вчений Е. Геккель (1866).

3Подано стислу інформацію про тканини для загального уявлення, необхідного для розуміння будови і функцій органів людського організму. Докладніша інформація про будову та розвиток тканин дається в підручниках з гістології.

4остеобласти утворюють кісткову тканину, виділяючи міжклітинну речовину і замуровуючись в ній, вони перетворюються на остеоцити; у сформованій кістці містяться лише в ділянках росту (в окісті).

5Фагоцитоз (від грец. phagos - той, що пожирає, kytos - клітина) - процес поглинання та перетравлення мікроорганізмів, зруйнованих клітин та сторонніх часток одноклітинним організмом або особливими клітинами (фагоцитами) багатоклітинного організму.

6Віруси (лат. virus - отрута) - це паразитичні неклітинні системи, які здатні розмножуватися в живих клітинах. Початок вивченню вірусів поклав 1892 року ботанік Дмитро Йосипович Івановський, який вивчав тютюнову мозаїку - захворювання тютюну.

Вірус перебуває на нестійкій межі між життям і нежиттям, нездатний ні до чого, аж поки не з‘явиться жива клітина. Тільки тоді вірус проникає крізь клітинну мембрану до ядра клітини і примушує клітину виробляти не те, що їй потрібно, а нові вірусні тільця. І тоді виснажена клітина, а іноді і весь організм, гинуть.

1Правила накладання тиснучої пов’язки:

• на рану, яка кровоточить, накладають стерильну або чисту тканину, пропрасовану гарячою праскою;

• поверх неї кладуть валик з бинта, який туго прибинтовують.

2Правила накладання джгута на кінцівки:

• джгут накладають вище рани на відстані 6-7 см від верхнього краю;

• кінцівку перед накладанням джгута піднімають доверху;

• на місце накладання джгута попередньо накладають яку-небудь тканину;

• джгут потрібно затягувати тільки до зупинки кровотечі;

• під джгут треба покласти супровідну записку, на якій вказано час накладання;

• в холодну пору року джгут можна не знімати протягом однієї години, а в теплу - 2 години.

3Правила накладання джгута-закрутки:

• із підручного матеріалу роблять міцну петлю, в діаметрі в 1.5-2 рази більшу за діаметр пораненої кінцівки;

• після накладання на шкіру вати, марлі або іншої тканини на кінцівку надягають петлю вузлом уверх;

• під вузол вставляють паличку довжиною 20-25 см, за допомогою якої вільний кінець петлі закручують до повного зупинення кровотечі.

7Плями Філатова-Копліка - ранній симптом кору.

8Є амінокислоти, які можуть бути замінені іншими або синтезовані в самому організмі в процесі обміну речовин. Це замінні амінокислоти.

9Норми фізіологічних потреб дітей шкільного віку в основних харчових речовинах та енергії подані в додатку до наказу № 272 Міністерства охорони здоров'я України від 18.11.1999 р.