4. Порушення вищої нервової діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
Найпоширенішим порушенням діяльності вищої нервової системи є неврози. У наш час в різних країнах, у тому числі й в Україні, серед дитячого і дорослого населення відмічається досить високий рівень захворюваності на неврози. Це пов'язано з впливом різних чинників, зокрема невідповідністю сучасного рівня науково-технічного прогресу ступеню розвитку психофізичної адаптації організму людей, особливо дітей і підлітків.
Великий обсяг інформації, передбачений новими шкільними програмами, необхідність постійного її осмислення, засвоєння і запам'ятовування, вимога володіння сучасними технічними засобами, викликана комп'ютеризацією навчальних курсів тощо — це реалії сучасного буття учня середнього загальноосвітнього навчального закладу. Сучасний темп навчання і життєдіяльності дітей і підлітків потребує від них значних нервово-психічних затрат, які на фоні зменшення фізичних навантажень, поганого харчування і екологічних катаклізмів стають факторами виникнення у них невротичних розладів.
Проблему неврозів досліджував відомий фізіолог І.П.Павлов. Встановлені ним три основні причини виникнення функціональних неврозів у тварин (перенапруження процесів збудження, гальмування або їхньої рухливості) викликають неврози в людей.
Невроз — психогенний (як правило, конфліктогенний) нервово-психічний розлад, який виникає в результаті ускладнення особливо важливих для людини життєвих ситуацій. Він виявляється у специфічних клінічних феноменах за відсутності психотичних явищ.
Для неврозу характерні такі ознаки:
1) наявність психогенної причини захворювання, яка пов'язана з особливостями міжособистісних стосунків в соціальному оточенні (класі, сім'ї тощо);
2) домінування емоційних і соматовегетативних порушень в клінічній картині неврозу як специфічних виявів цього захворювання;
3) зворотність клінічних розладів після тривалого відпочинку, соціо- і психотерапії, загальнозміцнюючого і транквілізуючого (заспокійливого) лікування.
Таким чином, очевидно, що при неврозах не змінюється анатомічна цілісність ЦНС, а спостерігаються лише функціональні розлади. Це відрізняє їх від органічних захворювань нервової системи, при яких порушення її діяльності обумовлюється пошкодженням нервової тканини.
Характерною особливістю неврозу є усвідомлення хворим своїх порушень, здатність керувати своєю поведінкою та адекватно оцінювати дійсність.
Виникнення неврозів прискорюють специфічні особистісні якості, індивідуально-типологічні особливості ВНД, а також психофізична ослабленість в результаті захворювань, виснаження, інтоксикації тощо. Отже, причина виникнення неврозу зумовлюється взаємодією психотравмуючої ситуації з вихідними характеристиками особистості.
Сучасна класифікація неврозів базується на особливостях клінічних проявів хвороби. Виділяють неврастенію, невроз нав'язливих станів та істеричний невроз.
Неврастеніяє однією з найбільш поширених форм неврозів. Для неї є характерне поєднання підвищеної збудливості та дратівливості зі втомою та виснаженням, що швидко розвиваються. Найчастіше причинами неврастенії у дітей та підлітків є надмірні емоційні реакції, що є результатом несприятливої сімейної атмосфери, тривалого хвилювання, фізичного та розумового перенапружень. Захворювання може тривати декілька місяців, а за наявності причин, які виснажують організм, набирає ознак хронічного і протікає протягом багатьох років. Сприяють одужанню усунення дії негативних факторів, відпочинок та лікування.
Невроз нав'язливих станівхарактеризується появою в процесі мислення ідей, уявлень, потягів, сумнівів, спогадів супротив бажанню людини. Незважаючи на критичне ставлення до нав'язливих явищ, людина не може їх позбутися зусиллям волі. Частими проявами цієї форми неврозу є фобічні розлади, наприклад, страх захворіти невиліковною хворобою, страх смерті тощо. Зустрічаються нав'язливий страх висоти, сходів, тісних приміщень. Такі переживання є причиною розвитку стану безнадійності, нерішучості, розгубленості. Ще одним яскравим прикладом нав'язливих станів є віра в забобони. У здорової людини також інколи виникають нав'язливі сумніви чи побоювання, але вони є короткочасними, легко долаються і не підпорядковують собі її поведінку. Невроз нав'язливих станів найчастіше виявляється в дорослих людей, проте формується у дитячому і підлітковому віці.
Істеричний неврозхарактеризується надзвичайно високою чутливістю до дії зовнішніх подразників, бурхливими проявами експресивності, емоційних та рухових реакцій. Настрій у істериків нестійкий, характерними є швидкий перехід від сліз до сміху і навпаки, а також схильність до фантазування. У них можуть виникати різні емоційні розлади, що виявляються в театральних позах, голосних зітханнях, стогонах, заламуванні рук, вириванні волосся. Вегетативні розлади виявляються у вигляді порушень діяльності шлунково-кишкового тракту (гикавка, блювання тощо). До сенсомоторних розладів насамперед належать гіперкінези (тремтіння рук, ніг, усього тіла), парези, тимчасові розлади мовлення. Ці розлади не пов'язані з органічними враженнями центральної нервової системи і мають функціональний характер.
Слід зазначити, що в дітей та підлітків зустрічаються також так звані системні неврози. Вони доповнюють симптоматику якогось певного неврозу ще й такими виявами, як розлади мовлення, нетримання сечі тощо.
У 60-ті роки ХХ ст. у медичній, психологічній, педагогічній літературі з'явився новий термін "шкільний невроз". Він характеризується багатьма симптомами (плаксивістю, втратою апетиту, надмірною пітливістю, розладами сну, порушенням мовлення тощо), серед яких домінують стійкий страх перед школою і небажання її відвідувати. Характерно, що симптоми посилюються не лише в тій ситуації, коли потрібно йти до школи, але й при звичайному згадуванні про неї. Прояви клінічної картини цього неврозу можуть зустрічатися і в цілком здорових дітей, проте специфічне поєднання симптомів "шкільного неврозу" відрізняється від звичайної вередливості чи впертості. Для запобігання виникненню і розвитку "шкільного неврозу" потрібно в дошкільний період інтелектуально, морально і фізично готувати дітей до школи: залучати до відвідування підготовчої групи дитячого садка, привчаючи їх до життя в колективі, вдома гратися з дітьми "у школу", вчити їх читати, писати тощо.
1983 року М.М.Ханашвілі, досліджуючи проблему неврозів, ввів поняття "інформаційний невроз". Причиною його він визначив одночасну дію тріади таких чинників, як надлишок інформації, нестача часу для її сприймання та обробки і висока мотивація, тобто бажання її засвоєння. Інформаційні неврози виникають у школярів у період семестрових заліків, випускних іспитів, у обдарованих дітей — під час підготовки до конкурсів, олімпіад тощо.
Особливої актуальності серед науковців, педагогічної громадськості та батьків набуло питання про попередження дидактогенних нервово-психічних станів. Вони виникають тоді, коли педагог погано поінформований про психофізіологічні особливості учнів і про дію слова як фізіологічного подразника. Спілкуючись з учнями, педагог постійно (свідомо чи несвідомо) впливає на психічний стан своїх вихованців, здатен одним словом, жестом чи вчинком викликати позитивний або негативний відгук з боку окремого учня чи всього класу. Таким чином, дидактогенні неврози, або дидактогенії, — це психогенні порушення працездатності або здоров'я дитини чи підлітка, викликані непрофесійними діями вчителя (чи педагогічного колективу) у процесі організації навчання чи виховання. До таких дій, крім негативних комунікативних впливів, слід віднести такі фактори, як обсяг навчального навантаження, характер розкладу, особливості організації навчання (на уроці, під час четвертних чи семестрових заліків, іспитів) та відпочинку (під час перерви, вихідних, канікул).
Учителю слід пам‘ятати, що в дітей нервова система більш збудлива, ніж у дорослих, унаслідок чого вона швидше виснажується. Цю особливість центральної нервової системи дітей потрібно враховувати при організації навчально-виховної роботи у школі. Так, якщо на уроці довгий час займаються одноманітною розумовою працею, при якій збуджуються одні й ті самі ділянки ЦНС, то остання швидко стомлюється і діяльність її дуже утруднюється. В результаті в дітей знижується інтерес, увага і взагалі їх працездатність. Тому на уроках учитель мусить застосовувати різні методи і прийоми роботи, тривалість кожного з яких повинна бути по можливості невеликою. При зміні методів і видів роботи навантаження з одних ділянок ЦНС переноситься на інші, і тому значно віддаляється час настання її стомлення. З цією ж метою після тривалої розумової праці слід влаштовувати перерви, проводити фізкультхвилинки, протягом яких нервові центри, що посилено працювали, могли б відпочити.
Загальна атмосфера в шкільному закладі повинна визначатися доброзичливим ставленням учасників навчального процесу один до одного, базуватися на повазі як до вчителя, так і до учня, послідовності й розумності вимог, громадянській порядності й чесності.
Важливою умовою запобігання порушенням нервової системи у дітей і підлітків є гігієнічна організація сну. Сон — це найбільш повноцінний відпочинок для організму. Позитивні зміни у функціональному стані організму відбуваються лише за умови достатньої тривалості сну, дотриманні режиму засинання і прокидання (табл.18).
Таблиця 18.
- Передмова
- Лекція 1
- 2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології.
- 3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу
- 4. Організм людини — єдине ціле
- 5. Організм — саморегульована система
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Література
- Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- 2. Біологічна особливість репродукції людини
- 3. Критичні періоди розвитку
- 4. Вікова періодизація
- Вікова періодизація за біологічними ознаками
- Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- 5. Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- 6. Тривалість життя людини
- Питання для самоперевірки
- Еволюційний процес
- Важливо знати, що...
- Література
- Лекція 3
- Клітина, тканини: будова та функції.
- Загальний огляд будови і функцій організму
- 1. Будова і життєві функції клітини
- 2. Хімічний склад клітини
- 3. Поділ клітини
- 4. Будова і функції тканин3
- Окремі волокна смугастої м‘язової тканини (справа): 1 - протоплазма; 2 - ядро.
- М‘язова тканина
- 5. Орган, система органів, організм
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 2. Анатомія та вікова фізіологія опорно-рухової системи
- 2. Форма та з’єднання кісток
- 3. Анатомічна будова кістки
- 4. Хімічний склад кістки
- 5. Вікові особливості та ріст кісток
- Питання для самоперевірки
- Еволюційний процес
- Цікаво знати, що:
- Лекція 5
- 2. Хвороби кісток
- 3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи
- Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 6
- Загальні відомості про м‘язи.
- Основні групи м‘язів людського тіла
- 1. Біологічне значення скелетних м’язів
- 2. Будова, форма скелетних м’язів
- 3. Основні групи м’язів людського тіла
- 4. Робота м’язів
- 5. Вікові особливості м‘язового апарату. Розвиток рухів у дітей
- 6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
- Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Тема 3. Особливості крові як тканини внутрішнього середовища.
- 1. Внутрішнє середовище організму
- 2. Функції, склад і кількість крові
- 3. Плазма крові
- 4. Будова і функції еритроцитів
- 5. Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система
- Лейкоцитарна формула у здорових людей
- 7. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- 8. Групи крові
- Групи крові
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що ...
- Цікаво знати, що:
- Лекція 8
- Загальні дані про кровоносні судини
- 2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- 3. Рух крові по судинах
- 4. Велике і мале кола кровообігу. Особливості кровообігу у плода
- 5. Регуляція кровообігу
- Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- 6. Профілактика та перша допомога при серцево-судинних захворюваннях і кровотечах
- Види кровотеч і перша допомога
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Цікаво знати, що:
- Тема 4. Анатомія, вікова фізіологія і гігієна дихальної системи
- 2. Будова органів дихання
- 3 . Дихальні рухи
- Зліва - вдих; справа - вдих.
- 4. Легеневі об‘єми. Життєва ємність легень
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Цікаво знати, що:
- Важливо знати, що...
- Література
- Лекція 10
- 2. Регуляція дихання
- 3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- Розповсюджені інфекційні хвороби людини
- 4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- Перша допомога при ураженні органів дихання
- 1) Спосіб "з рота в рот":
- 2) Спосіб "з рота в ніс":
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Література
- Тема 5. Анатомія, вікова фізіологія та гігієна органів травлення
- Хiмiчнi елементи, якi мiстяться в органiзмi
- 2. Система органів травлення. Травлення в ротовій порожнині
- 3. Регуляція слиновиділення
- 4. Ковтання і просування їжі стравоходом
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 12
- 2. Травлення в кишечнику
- 3. Всмоктування у травному каналі
- 4. Інфекційні захворювання органів травної системи та заходи їхньої профілактики
- 5. Хвороби органів травної системи
- 6. Перша допомога при харчових отруєннях
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 6. Обмін речовин і енергії.
- Анаболізм (асиміляція)
- Катаболізм (дисиміляція)
- 4. Обмін вуглеводів
- 5. Водний і мінеральний обмін
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Література
- Лекція 14
- Енергетичний обмін. Вітаміни.
- Харчування і здоров‘я людини
- 1. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- 2. Вітаміни та їх значення
- 3. Харчування дітей і гігієнічні вимоги до його організації
- Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії 9
- Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах8
- Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах8
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що...
- Література
- Лекція 15
- 2. Сечова система: будова, функції
- 3. Механізм сечоутворення
- 4. Регуляція процесу сечоутворення
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Важливо знати, що...
- Література
- Лекція 16 анатомія, фізіологія і гігієна шкіри План
- 1. Будова та функції шкіри
- 2. Участь шкіри у теплорегуляції
- 3. Хвороби та ураження шкіри
- Питання для самоперевірки
- Ендокринні залози:
- 2. Будова і функції ендокринних залоз
- 3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Підвищена спрага, часте сечовипускання, гнояки на тілі можуть бути ознаками цукрового діабету.
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 8. Анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи
- 2. Загальний план будови нервової системи
- 3. Властивості нервової системи
- 4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- 5. Основні етапи розвитку нервової системи
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 19
- 2. Загальний план будови головного мозку
- 3. Ріст і розвиток головного мозку
- 4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 9. Вища нервова діяльність і її вікові особливості
- 1. Коротка історія розвитку науки про вищу нервову діяльність
- 2. Умовні і безумовні рефлекси
- 3. Механізм утворення умовного рефлексу
- 4. Гальмування умовних рефлексів
- 5. Поняття про аналітико-синтетичну діяльність
- 6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 21 поняття про пізнавальну діяльність людини План
- 1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- 2. Пізнавальна діяльність людини
- 3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- Основні види уваги
- Основні властивості уваги
- 4. Пам‘ять: фізіологічні механізми та види
- Види пам'яті
- Залежно від часу зберігання матеріалу, пам`ять поділяють на сенсорну, короткочасну і довгочасну.
- 5. Емоції. Фізіологічний механізм емоцій
- 6. Динамічний стереотип
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 22
- Особливості типів темпераменту
- Особливості сприйняття навчальної інформації учнів залежно від типів темпераменту
- 2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- 3. Сон та його гігієнічне значення
- 4. Порушення вищої нервової діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- Кількість годин сну, яка необхідна школяру залежно від віку
- 5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 10. Анатомія, фізіологія і гігієна сенсорних систем
- 1. Значення сенсорних систем для організму людини
- 2. Зорова сенсорна система: будова, функції. Порушення зору
- 3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- 4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- 5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- 6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика негативного впливу "шкільного" шуму на організм школяра
- 7. Вікові особливості слухового аналізатора
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 24
- 2. М’язово-суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний аналізатор)
- 3. Органи чуття внутрішніх органів
- 4. Смаковий аналізатор: будова, функції
- 5. Нюховий аналізатор: будова, функції
- 6. Органи шкірного чуття
- Питання для самоперевірки
- І сторична довідка
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 11. Гігієна навчально-виховного процесу в школі
- 1. Визначення готовності дітей до навчання у школі
- 2. Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- 3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика. Педагогічні основи подолання ранньої втоми
- Зовнiшнi ознаки стомлення при розумовiй працi
- 4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її запобігання. Режим дня школяра
- Основні симптоми при різних ступенях перевтоми
- Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Література
- Словник термінів
- Капіляри(від лат.Capillaris –волосяний) – найдрібніші кровоносні судини, що пронизують органи й тканини організмів із замкненою кровоносною системою.
- Навчальне видання
- 10Однак слід знати, що червоний колір сечі можуть зумовити деякі продукти (наприклад, буряк) і ліки.