Залежно від часу зберігання матеріалу, пам`ять поділяють на сенсорну, короткочасну і довгочасну.
Сенсорна пам`ять (раніше її називали безпосередньою пам`яттю) фіксується в периферичних частинах аналізаторів (у внутрішніх каналах вуха, на сітківці ока, в закінченнях шкірного, нюхового, смакового нервів).
На цій основі базується короткочасна пам`ять (раніше її називали оперативною пам`яттю). Короткочасна пам‘ять - це запам‘ятовування і збереження інформації на короткий час (від кількох секунд), потрібний для виконання завдання. Короткочасна пам`ять утримує і відтворює матеріал, який надходить з сенсорної і довгочасної пам`яті. Короткочасна пам`ять характеризується швидким запам`ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням і дуже коротким збереженням (20-30 сек.).
Довгочасна пам‘ять- це запам‘ятовування і збереження інформації на тривалий час. Саме на довгочасній пам‘яті ґрунтуються процеси набування та закріплення знань, умінь та навичок, розрахованих на тривале використання у діяльності людини.
Мимовільне запам‘ятовування відбувається без спеціально поставленої мети запам‘ятати, проходить без вольових зусиль, відбувається немовби само собою. Значну роль у мимовільному запам`ятовуванні відіграє інтерес. Справжній інтерес учня до навчального предмету повинен обумовлюватися не зовнішньою цікавістю. Справжній інтерес залежить від змісту навчального матеріалу, коли учні усвідомлюють, що знання, які їм повідомляє вчитель, мають велике пізнавальне й практичне значення.
Максимальне використання мимовільної пам`яті створює передумови для успішного розвитку довільної пам`яті. Довільне запам‘ятовування пов‘язане з необхідністю щось запам‘ятати у зв‘язку з раніше наміченою метою або коли людина прямо ставить собі завдання: "Це треба запам‘ятати!" Необхідність зумовлює цілеспрямований характер запам‘ятовування і мобілізує вольові зусилля людини.
Навчальна діяльність учнів - засвоєння знань, набування вмінь та навичок - спирається переважно на довільне запам`ятовування, що вимагає докладання необхідних вольових зусиль на краще й міцніше запам`ятовування матеріалу, застосуванняючи для цього спеціальних прийомів та способів запам`ятовування. Систематичне, планомірне, спеціально організоване запам`ятовування із застосуванням раціонально вибраних прийомів називають заучуванням. Процеси запам`ятовування і відтворення виступають як спеціальні, мнемічні (від грец. mneme - пам`ять) дії, що виконуються за допомогою мнемічних операцій. Основними такими операціями є: 1) включення матеріалу в систему досвіду індивіда; 2) пошук і виділення способу організації матеріалу для його наступного відтворення; 3) створення одиниць відтворення на основі встановлення просторово-часових зв`язків між елементами матеріалу. Існує декілька мнемічних засобів запам`ятовування: 1) утворення смислових фраз із початкових букв інформації, що запам`ятовується; 2) інформація розміщується в порядку букв алфавіту; 3) ритмізація - переведення інформації у вірші, пісеньки, у рядки, пов`язані певним ритмом; 4) римування - інформація упорядковується за допомогою рими; 5) ранжування - інформація упорядковується згідно якої-небудь шкали оцінок; 6) групування - інформація упорядковується за певними ознаками.
Залежно від того, наскільки людина розуміє матеріал, розрізняють механічне і змістовне (логічне) запам`ятовування. Механічне запам`ятовування - це послідовне заучування окремих частин матеріалу без опори на смисловий зв`язок між ними, закріплення матеріалу без розуміння його смислових зв`язків і логіки побудови. Воно може бути як при мимовільному, так і при довільному запам`ятовуванні. До механічного запам`ятовування учні можуть вдатися у таких випадках: 1) коли вони не можуть зрозуміти смисл виучуваного матеріалу; 2) коли окремі частини матеріалу не пов`язані між собою за смислом; 3) коли учитель вимагає знати все точно так, як написано в підручнику. Механічне запам`ятовування матеріалу часто призводить до формального засвоєння знань, крім того, вимагає значно більше часу, ніж запам`ятовування змістовне (логічне). У педагогічній пресі висловлюються думки, що механічне запам`ятовування не повинно бути домінуючим у навчальному процесі. Механічне запам`ятовування в розумному поєднанні із смисловим запам`ятовуванням є корисним, бо створює базовий рівень засвоєння матеріалу, забезпечує знання понять, законів, теорій, концепцій тієї чи іншої науки.
Змістовне (логічне) запам‘ятовування - таке запам‘ятовування, що ґрунтується на розумінні матеріалу, що вивчається. Таке запам`ятовування безпосередньо пов`язане з процесами мислення, воно спирається на розуміння змісту матеріалу, на усвідомлення тих логічних зв`язків, які існують між його частинами, тому, поряд з мнемічними, цей вид запам`ятовування включає в себе розумові дії. Логічне запам`ятовування розвивається у зв`язку з розвитком мислення і мовлення. Воно в процесі свого розвитку збагачується дедалі складнішими прийомами логічного оброблення матеріалу. Етапи логічного запам`ятовування можна представити у вигляді схеми: усвідомлення мети запам`ятовування розуміння його смислу аналіз матеріалу виявлення найважливіших думок узагальнення запам`ятовування цього узагальнення. Змістовне (логічне) запам`ятовування вимагає значно меншої кількості повторень, ніж довільне чи мимовільне запам`ятовування; його результати рідко забуваються і краще зберігаються в пам‘яті.
Вікові особливості розвитку дітей по-різному проявляються в їхньому індивідуальному формуванні їхніх здібностей. Діти запам`ятовують навчальний матеріал по-різному й різними способами. Одні найкраще запам`ятовують малюнок, предмети, звуки, барви. Це представники наочно-образного типу пам`яті. Розрізняють підтипи наочно-образної пам`яті залежно від ступеня участі основних аналізаторів у процесі запам`ятовування: зоровий, слуховий, тактильний, нюховий, смаковий, руховий (моторний) і змішаний (зорово-слуховий, зорово-руховий, слухово-руховий). Інші учні краще запам`ятовують думки і словесні формулювання, поняття. Це представники словесно-логічного типу пам`яті. Словесно-логічна пам`ять нерозривно зв`язана з мисленням та мовою, розвивається разом з розвитком їх змісту, є провідною в засвоєнні знань учнями у процесі навчальної діяльності. Словесно-логічна пам`ять формується у процесі прижиттєвого розвитку на основі образної, тобто образна пам`ять - це вихідний етап у розвитку людини. Ці два типи пам`яті взаємодіють між собою, доповнюють один одного, причому провідне місце, як правило, все більше займає пам`ять словесно-логічна. Це, проте, не означає, що образна пам`ять стає другорядною як пам`ять "нижчого" виду. Вона продовжує відігравати дуже важливу роль і часто посідає значне місце в діяльності людини. Крім того, "чисті" типи пам`яті трапляються дуже рідко. Найпоширенішим є змішаний (комбінований) тип пам‘яті, при якому учні однаково добре запам‘ятовують і наочно-образний, і словесно-логічний, абстрактний матеріал. Отже, типи пам`яті залежать від вправляння аналізаторів, задіяних у навчальну діяльність учня. Це дає можливість спиратися, з одного боку, на сильніші сторони пам`яті, з другого - розвивати слабкі сторони пам`яті й тим самим добиватися гармонійного розвитку цього важливого психічного процесу. Таким чином, під час організації навчання необхідно враховувати індивідуальні особливості пам`яті кожної дитини, що склалися у процесі її життя, але не менш важливо розвивати усі потрібні якості пам`яті.
Процес, зворотний запам‘ятовуванню, називається забуванням. Для довгочасної пам`яті властива така закономірність забування: забувається все непотрібне, другорядне, що не повторюється індивідом. Тому для зменшення забування необхідно: 1) розуміння, осмислення інформації; 2) повторення інформації у перші дні після заучування (краще це робити так: у перший день - 2-3 повторення (через 15-20 хвилин, через 8-9 годин), на другий день - 1-2 повторення, на сьомий день - 1 повторення, а потім одне повторення з інтервалом у 7-10 днів); 3) застосування засвоєних знань на практиці.
Отже, пізнання механізмів пам`яті учнів, властивостей їх пам`яті, які визначають їхню здатність до навчання, основні взаємопов`язані процеси пам`яті (запам`ятовування інформації, збереження та пригадування її, коли це буде необхідно), має особливо важливе значення для педагогів, оскільки вони покликані забезпечувати успіхи у навчанні й вихованні школярів.
- Передмова
- Лекція 1
- 2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології.
- 3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу
- 4. Організм людини — єдине ціле
- 5. Організм — саморегульована система
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Література
- Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- 2. Біологічна особливість репродукції людини
- 3. Критичні періоди розвитку
- 4. Вікова періодизація
- Вікова періодизація за біологічними ознаками
- Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- 5. Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- 6. Тривалість життя людини
- Питання для самоперевірки
- Еволюційний процес
- Важливо знати, що...
- Література
- Лекція 3
- Клітина, тканини: будова та функції.
- Загальний огляд будови і функцій організму
- 1. Будова і життєві функції клітини
- 2. Хімічний склад клітини
- 3. Поділ клітини
- 4. Будова і функції тканин3
- Окремі волокна смугастої м‘язової тканини (справа): 1 - протоплазма; 2 - ядро.
- М‘язова тканина
- 5. Орган, система органів, організм
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 2. Анатомія та вікова фізіологія опорно-рухової системи
- 2. Форма та з’єднання кісток
- 3. Анатомічна будова кістки
- 4. Хімічний склад кістки
- 5. Вікові особливості та ріст кісток
- Питання для самоперевірки
- Еволюційний процес
- Цікаво знати, що:
- Лекція 5
- 2. Хвороби кісток
- 3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи
- Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 6
- Загальні відомості про м‘язи.
- Основні групи м‘язів людського тіла
- 1. Біологічне значення скелетних м’язів
- 2. Будова, форма скелетних м’язів
- 3. Основні групи м’язів людського тіла
- 4. Робота м’язів
- 5. Вікові особливості м‘язового апарату. Розвиток рухів у дітей
- 6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
- Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Тема 3. Особливості крові як тканини внутрішнього середовища.
- 1. Внутрішнє середовище організму
- 2. Функції, склад і кількість крові
- 3. Плазма крові
- 4. Будова і функції еритроцитів
- 5. Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система
- Лейкоцитарна формула у здорових людей
- 7. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- 8. Групи крові
- Групи крові
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що ...
- Цікаво знати, що:
- Лекція 8
- Загальні дані про кровоносні судини
- 2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- 3. Рух крові по судинах
- 4. Велике і мале кола кровообігу. Особливості кровообігу у плода
- 5. Регуляція кровообігу
- Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- 6. Профілактика та перша допомога при серцево-судинних захворюваннях і кровотечах
- Види кровотеч і перша допомога
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Цікаво знати, що:
- Тема 4. Анатомія, вікова фізіологія і гігієна дихальної системи
- 2. Будова органів дихання
- 3 . Дихальні рухи
- Зліва - вдих; справа - вдих.
- 4. Легеневі об‘єми. Життєва ємність легень
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Цікаво знати, що:
- Важливо знати, що...
- Література
- Лекція 10
- 2. Регуляція дихання
- 3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- Розповсюджені інфекційні хвороби людини
- 4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- Перша допомога при ураженні органів дихання
- 1) Спосіб "з рота в рот":
- 2) Спосіб "з рота в ніс":
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Література
- Тема 5. Анатомія, вікова фізіологія та гігієна органів травлення
- Хiмiчнi елементи, якi мiстяться в органiзмi
- 2. Система органів травлення. Травлення в ротовій порожнині
- 3. Регуляція слиновиділення
- 4. Ковтання і просування їжі стравоходом
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 12
- 2. Травлення в кишечнику
- 3. Всмоктування у травному каналі
- 4. Інфекційні захворювання органів травної системи та заходи їхньої профілактики
- 5. Хвороби органів травної системи
- 6. Перша допомога при харчових отруєннях
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 6. Обмін речовин і енергії.
- Анаболізм (асиміляція)
- Катаболізм (дисиміляція)
- 4. Обмін вуглеводів
- 5. Водний і мінеральний обмін
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Література
- Лекція 14
- Енергетичний обмін. Вітаміни.
- Харчування і здоров‘я людини
- 1. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- 2. Вітаміни та їх значення
- 3. Харчування дітей і гігієнічні вимоги до його організації
- Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії 9
- Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах8
- Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах8
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що...
- Література
- Лекція 15
- 2. Сечова система: будова, функції
- 3. Механізм сечоутворення
- 4. Регуляція процесу сечоутворення
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Важливо знати, що...
- Література
- Лекція 16 анатомія, фізіологія і гігієна шкіри План
- 1. Будова та функції шкіри
- 2. Участь шкіри у теплорегуляції
- 3. Хвороби та ураження шкіри
- Питання для самоперевірки
- Ендокринні залози:
- 2. Будова і функції ендокринних залоз
- 3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Підвищена спрага, часте сечовипускання, гнояки на тілі можуть бути ознаками цукрового діабету.
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 8. Анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи
- 2. Загальний план будови нервової системи
- 3. Властивості нервової системи
- 4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- 5. Основні етапи розвитку нервової системи
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Еволюційний процес
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 19
- 2. Загальний план будови головного мозку
- 3. Ріст і розвиток головного мозку
- 4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 9. Вища нервова діяльність і її вікові особливості
- 1. Коротка історія розвитку науки про вищу нервову діяльність
- 2. Умовні і безумовні рефлекси
- 3. Механізм утворення умовного рефлексу
- 4. Гальмування умовних рефлексів
- 5. Поняття про аналітико-синтетичну діяльність
- 6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 21 поняття про пізнавальну діяльність людини План
- 1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- 2. Пізнавальна діяльність людини
- 3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- Основні види уваги
- Основні властивості уваги
- 4. Пам‘ять: фізіологічні механізми та види
- Види пам'яті
- Залежно від часу зберігання матеріалу, пам`ять поділяють на сенсорну, короткочасну і довгочасну.
- 5. Емоції. Фізіологічний механізм емоцій
- 6. Динамічний стереотип
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 22
- Особливості типів темпераменту
- Особливості сприйняття навчальної інформації учнів залежно від типів темпераменту
- 2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- 3. Сон та його гігієнічне значення
- 4. Порушення вищої нервової діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- Кількість годин сну, яка необхідна школяру залежно від віку
- 5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 10. Анатомія, фізіологія і гігієна сенсорних систем
- 1. Значення сенсорних систем для організму людини
- 2. Зорова сенсорна система: будова, функції. Порушення зору
- 3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- 4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- 5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- 6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика негативного впливу "шкільного" шуму на організм школяра
- 7. Вікові особливості слухового аналізатора
- Питання для самоперевірки
- З історії науки
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Лекція 24
- 2. М’язово-суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний аналізатор)
- 3. Органи чуття внутрішніх органів
- 4. Смаковий аналізатор: будова, функції
- 5. Нюховий аналізатор: будова, функції
- 6. Органи шкірного чуття
- Питання для самоперевірки
- І сторична довідка
- Важливо знати, що...
- Цікаво знати, що:
- Література
- Тема 11. Гігієна навчально-виховного процесу в школі
- 1. Визначення готовності дітей до навчання у школі
- 2. Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- 3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика. Педагогічні основи подолання ранньої втоми
- Зовнiшнi ознаки стомлення при розумовiй працi
- 4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її запобігання. Режим дня школяра
- Основні симптоми при різних ступенях перевтоми
- Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
- Питання для самоперевірки
- Важливо знати, що...
- Література
- Словник термінів
- Капіляри(від лат.Capillaris –волосяний) – найдрібніші кровоносні судини, що пронизують органи й тканини організмів із замкненою кровоносною системою.
- Навчальне видання
- 10Однак слід знати, що червоний колір сечі можуть зумовити деякі продукти (наприклад, буряк) і ліки.