23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом

Виробництво контейнерів має бути зосереджене на одному спеціалізованому підприємстві, на якому виготовляються і клапанно-розпилювальні системи; виконується підготовка про-пелентів або їх сумішей, концентратів; проводиться заповнення контейнерів і контроль їх якості (рис. 23.5).

Виробництво алюмінієвих моноблочних контейнерів здійсню­ється їх формуванням із плоских заготовок на пресах ударного типу, а формування горловини проводиться на спеціальних бага­тошпиндельних конусоподібних автоматах. При цьому викону­ється 12—14і більше операцій залежно від діаметра контейнера.

Виготовлення скляних контейнерів проводиться з нейтраль­ного боросилікатного скла на автоматичних високопродуктивних склоформувальних машинах.

Процес їх виробництва пов'язаний із подвійним випалюван­ням у горизонтальних печах із температурним максимумом 640<—

651

Після формування вони покриваються поліетиленовим або полівінілхлоридним захисним покриттям.

Пластмасові контейнери виготовляють методом вакуум-фор-мовки (моноблочні) або литтям під тиском (дводетальні) на фор­мувальних або ливарних машинах.

Клапанно-розпилювальні системи виготовляють на заводах з переробки пластмас.

Виробництво хладонів (пропелентів) організовано на хімічних підприємствах; на фармацевтичні —вони надходять у великих кількостях у спеціальних ємкостях.

Приготування сумішей зріджених пропелентів і подача їх на лінію наповнення є складними і специфічними операціями для виробництва, що вимагають особливих умов і обладнання, яке працює під тиском.

На сьогодні існує чотири методи заповнення контейнерів про-пелентами:

• наповнення під тиском;

• низькотемпературний спосіб, або «холодне наповнення»;

• метод наповнення стиснутими газами;

• метод наповнення розчинними стиснутими газами.

Основним при виробництві лікарських засобів, що знаходять­ся під тиском, є метод наповнення. Принцип його полягає в тому, що в наповнені продуктом і герметизовані клапаном ємкості на­гнітається пропелент.

Для наповнення контейнерів існує велика кількість автоматич­них установок і ліній, продуктивність яких може бути від 2до 20млн упаковок за рік. Технологічна лінія включає всі операції, наведені на рис. 23.6.

Контейнери завантажують на стрічку транспортера і подають у мийну машину 1, де вони проходять стадію миття, обполіску­ються, обробляються парою і висушуються. Після цього по транс­портеру 2 подаються на лінію наповнення. Для рівномірної про­дуктивності автоматів контейнери спочатку потрапляють на стіл-накопичувач 3, а потім по конвеєрному стрічковому транс­портері 4 надходять на автомат 5для продування стерильним стис­нутим повітрям. Далі автоматичний дозувальний пристрій 6 на­повнює контейнер концентратом, після чого з нього видаляється повітря. Для цих цілей автоматична головка 7дозує 1—2краплі зрідженого пропеленту. Випаровуючись, пропелент витісняє пові­тря, що знаходиться в контейнері. Процес герметизації контейне­рів здійснюється на автоматі 8 закріпленням клапана. Закріплен­ня клапана може здійснюватися двома способами: за допомогою розтискних цанг або закаткою через обертання роликів навколо горловини контейнера. Після цього вони надходять до дозаторів 9,

652

653

що впорскують у них пропелент (хладон) під тиском. Порціонні дозатори можуть бути роторного або лінійного типу. Після запов­нення пропелентом контейнери проходять перевірку на міцність і герметичність у водяній ванні 10 при температурі 45±5 °Спро­тягом 15—30хв (для скляних) або 10—20хв (для металевих). При нагріванні контейнерів у них створюється підвищений тиск, і вони або вибухають, або виділяють пропелент, помітний за буль­башками, які піднімаються у воді. Браковані контейнери вийма­ються з ванни ручним способом.

Деякі лінії виробництва лікарських засобів, що знаходяться під тиском, обладнані спеціальними детекторами з газовими ана­лізаторами, які контролюють і фіксують найменшу кількість ви­ходу пропеленту з контейнерів. Негерметичні контейнери відбра­ковуються автоматично.

Далі вони конвеєром надходять у сушильний тунель 11 і про­сушуються після води, а потім проходять контрольне зважування на автоматичних вагах 12. При зміні маси контейнери відбрако­вуються автоматично.

Якщо упаковки містять стиснутий газ як пропелент, то їх кон­тролюють на наявність тиску газу за допомогою манометра. Кон­тейнери, що не містять газу, відбраковуються автоматично 13. Після цього вони обладнуються розпилювачами 14, перевірка якос­ті яких здійснюється на спеціальному автоматичному пристрої. За допомогою автоматичного орієнтуючого обладнання 15 їх на­кривають захисними ковпачками. Автомат 16 маркує контей­нери (серія, термін придатності та інші дані). Після цього вони надходять на лінію упаковки 17, 18, 19, 20, де їх поміщають у пенали і додають інструкцію з використання. Потім їх пакують у транспортну тару і обандеролюють.