logo
ЧУЕШОВ

23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої

Для переведення лікарських речовин в аерозольний стан використовуються пристрої, які працюють під тиском і вмон­товані в контейнери (рис. 23.1).Вони складаються з балона, кла­пана і вмісту у вигляді розчину, суспензії або емульсії лікарсько­го препарату і пропеленту, що герметично закритий клапаном із розпилювальною головкою. Подача вмісту з контейнера відбува­ється по сифонній трубці до отвору штока клапана за допомогою пропеленту. У разі застосування в ролі пропеленту не стиснутого, а скрапленого газу тиск у контейнері залишається сталим, поки в ньому буде знаходитись хоча б одна крапля рідкого пропелента. Залежно від м а т e p і а л у, з якого виготовлені контейнери, їх поділяють на декілька груп: металеві, скляні, пластмасові і комбіновані. Кожний вид має свої вади і переваги. При їх вико-

ристанні враховують в основному вартість, наявність матеріалів для їх виготовлення, а також можливість упаковки в них тих або інших продуктів.

Місткість контейнерів може бути різною: від 3мл до 3л, крім скляних, місткість яких обмежена 300мл.

а б

Рис. 23.1. Контейнери, клапанні пристрої та системи, що знаходяться під тиском:

а — двофазна система; б — трифазна система; 1 — контейнер; 2 — розпилювач; 3 — клапан; 4 — сифонна трубка; 5 — розчин лікарської речовини; 6 — пари пропеленту; 7 — пропелент

Металеві контейнери виготовляють найчастіше з алюмінію, внутрішню поверхню яких покривають захисними лаками, засто­совуючи для цього різні полімерні матеріали, антикорозійні лаки або кополімери. Більшість лікарських речовин і багато парфю-мерно-косметичних продуктів не можуть бути введені в металеві контейнери. Для упаковки цих речовин використовують більш інертні матеріали.

Скляні контейнери зверху покривають захисною полімерною оболонкою, яка у разі руйнування втримує осколки. При їх виго­товленні необхідно враховувати дві основні умови: контейнери повинні витримувати внутрішній тиск, створений пропелентом (не менше 2МПа), і бути стійкими до удару.

Крім того, скляні контейнери мають бути хімічно і термічно стійкими, не мати внутрішньої напруги скла, мати рівномірну товщину стінок та дна і мінімум плоских поверхонь.

За кордоном застосовується також і великий асортимент пласт­масових контейнерів із поліпропілену, нейлону, поліетилену, по-ліформальдегіду, дельрину, целкону та ін. Але, незважаючи на цілий ряд переваг, пластмаси мають проникність для деяких ре­човин і пропелентів і погано зберігають свою форму при дуже великому внутрішньому тискові.

640

641

Останнім часом багатьма фірмами пропонуються контейнери, що не містять пропелентів. Видача вмісту відбувається стиснутим повітрям за допомогою мікронасоса (механічним пульверизато­ром), що наґвинчується на горловину контейнера і створює тиск повітря в ньому до 0,5МПа. Тонкодисперсний струмінь у таких випадках одержують при поєднанні високого гідравлічного тис­ку, який створюється насосом, із малим проходом перерізу кла­панів (для цього використовують лазерні технології).

Собівартість таких контейнерів висока і їх застосування еко­номічно не доцільне для всіх препаратів. Для розпилення суспен­зій із високим вмістом твердих речовин, плівкоутворювальних препаратів, пін тощо подібні насоси непридатні.

Призначення аерозолю, стан вмісту контейнера, його консис­тенція, склад і шлях уведення потребують застосування різних, у кожному випадку, точно визначених типів клапанно-розпилю­вальних систем. Клапан повинен забезпечувати герметичність при тискові до 2МПа і евакуацію препарату з контейнера.

Клапанні пристрої класифікують за трьома ознаками: прин­ципом дії, способом кріплення на контейнері і призначенням.

За п pи н ц и п о м д і ї їх поділяють на групи:

— клапани з ґвинтовим вентилем.

За cп о cо б о м к pі п л eн н я на

контейнері:

— закріплюються в стандартному отворі контейнера розтиском верти­ кальних стінок корпусу клапана під бортик горловини контейнера спеціаль­ ним цанговим пристроєм (для метале­ вих контейнерів);

За призначенням:

Вітчизняною фармацевтичною промисловістю випускається чотири типи клапанів і дев'ять типів розпилювачів і насадок до них (рис. 23.3).