logo
ЧУЕШОВ

20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них

Відповідно до визначення Державної фармакопеї України очні лікарські засоби —це стерильні рідкі, м'які або тверді препарати, призначені для нанесення на очне яблуко і (або) кон'юнктиву чи для введення в кон'юнктивальний мішок. Очні лікарські засоби класифікують таким чином:

577

Крім того, до них також належать:

— офтальмологічні ін'єкції:

а) субкон'юнктивальні, які вводять в кон'юнктивальний мі­ шок, звідки лікарська речовина дифундує через склеру в око;

б) ретробульбарні, які вводять за очне яблуко;

На сьогоднішній день вимоги до препаратів, які застосовують­ся в офтальмологічній практиці, значно зросли. Сучасні фарма­цевтичні кодекси, специфікації різних країн, Державна фармако­пея України не роблять суттєвої різниці між ліками для лікування захворювань очей і парентеральними препаратами. I ті і інші по­винні бути максимально звільненими від механічних і мікробних забруднень.

Лікарські засоби для очей мають бути: стерильні, стабіль­ні, ізотонічні (осмолярні або осмоляльні), містити точне дозуван­ня лікарської речовини, не мати видимих неозброєним оком ме­ханічних забруднень, деякі повинні мати пролонговану дію, зручні в застосуванні.

Принцип стерильності та стабільності. Необхідність виготов­лення очних лікарських форм у асептичних умовах зумовлюється тим, що вони наносяться на кон'юнктиву хворого ока. За нор­мальних умов слізна рідина містить особливу антибіотичну речо­вину — лізоцим (за сучасною класифікацією ферментів має назву муромідаза), який здатний до лізису мікроорганізмів, що потрап­ляють на кон'юнктиву. При більшості захворювань очей кількість лізоциму в слізній рідині знижується, у результаті чого око стає недостатньо захищеним від впливу мікроорганізмів, тому засто­сування нестерильних ліків може призвести до важких наслідків, іноді навіть до втрати зору.

Проблеми уникнення мікробного обсіменіння і псування лікар­ських засобів для очей пов'язані з тим, що в цих ліках можуть створюватися сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів. Ступінь ризику обсіменіння ліків залежить від багатьох чинників, таких як: наявність патогенної мікрофлори у повітрі виробничого приміщення, порушення режимів стерилізації, умов застосування тощо.Мікробна контамінація неприпустима не лише з санітарно-

578

гігієнічної точки зору, але й з позиції збереження хімічної ста­більності ліків, оскільки обсіменіння мікроорганізмами прискорює розкладання лікарських препаратів під дією бактеріальних фермен­тів і призводить до їх псування внаслідок різноманітних реакцій (окиснення, відновлення, полімеризації тощо). У зв'язку з цим умо­ви проведення технологічного процесу виробництва очних лікар­ських засобів та всі підготовчі операції мають бути такими, як і під час приготування інших стерильних лікарських препаратів. Сучас­ні вимоги до виробництва стерильної продукції з урахування пра­вил належної виробничої практики (GMP)наведені у главі 19.

Особливо зростає роль асептичних умов при виготовленні оч­них лікарських засобів, що не підлягають термічній обробці (сте­рилізації), а також тих, що містять термолабільні лікарські речо­вини (спреї, емульсії, суспензії тощо). При нагріванні в них різко посилюються процеси кристалізації, флокуляції і коалесценції. Дотримання правил асептики —єдиний спосіб забезпечення на­лежної якості таких ліків.

На практиці це досягається завдяки тому, що термолабільні речовини в асептичних умовах розчиняють у попередньо просте­рилізованому розчиннику або в основі для мазі в стерильному посуді, додаючи за необхідністю консерванти і стабілізатори. Для гарантування стерильності деякі розчини фільтрують через філь­три, здатні затримувати мікроорганізми. Наповнення первинної тари та закупорювання теж слід проводити в асептичних умовах. Ці маніпуляції здійснюються в спеціальних блоках, модулях, бок­сах, де ступінь чистоти дорівнює класу А або В.

Очні лікарські препарати, що містять термостабільні речови­ни, готують у виробничих приміщеннях класу Cабо Д з обов'яз­ковою стерилізацією (термічною, газовою або радіаційною).

Лікарські речовини, які застосовуються у складі очних засо­бів, з a c т у п e н e м c т і й к о c т і п і д ч a c c т e p и л і з а ц і ї умовно поділяють на такі групи, водні розчини яких:

Додавання консервантів проводиться в тому разі, коли не мож­на гарантувати збереження стерильності під час застосування лі­карської форми або тоді, коли запобігти мікробній контамінації іншими засобами неможливо. Але вибір консервантамає бути нау­ково обґрунтованим і валідованим, щоб не завдати шкоди хворо­му та забезпечити високу якість препарату.

579

Принципи ізотонічності та ізогідричності. Ізотонічність —не­обхідна умова приготування очних лікарських форм. Відомо, що як гіпертонічні, так і гіпотонічні розчини погано переносяться хворими. Це пояснюється тим, що при введенні розчину з великим осмотичним тиском (вище 725,2 кПа) у результаті різниці тисків вода виділяється з клітин, які контактують з розчином, що при­зводить до їх зморщування. Уведення ж розчину з невеликим ос­мотичним тиском викликає розбухання клітин, при цьому відбу­вається розривання клітинної оболонки. В обох випадках ці явища супроводжуються сильним відчуттям болю. Тому важливим техно­логічним завданням є виготовлення очних препаратів, осмотичний тиск яких відповідав би осмотичному тискові слізної рідини.

Способи визначення і розрахунку ізотонічної концентрації, а також осмолярності (осмоляльності) розчинів наведені у главі 19.

Велике значення при застосуванні очних лікарських форм має значення pHрозчину. Середнє значення pH слізної рідини — 7,4. Очні засоби з таким значенням pH найбільш сприятливі з огляду на сприйманість організмом. Однак відносно комфортними є та­кож препарати, що мають pHвід 5,8до 9,0.Очні засоби з іншими значеннями pHвикликають сильну сльозотечу, відчуття печії, різі. Для регулювання значення pH очних крапель застосовують буферні розчинники (фосфатні, боратно-ацетатні, цитратно-фос-фатні та інші), прагнучи при цьому забезпечити як терапевтич­ний ефект, так і добру сприйманість крапель при інстиляціях.

Застосування буферних розчинників поруч зі збільшенням хі­мічної стабільності в ряді випадків сприяє підвищенню терапев­тичної активності лікарських компонентів очних крапель, а також зменшує почуття дискомфорту в ділянці очного яблука. Виготов­лення очних крапель на буферних розчинниках здійснюється ви­бором такого буферного розчину, склад і pH якого максимально забезпечують стабільність лікарської речовини в лікарській формі. Правильно підібрані розчинники дозволяють регулювати концент­рацію водневих іонів не тільки для стабілізації розчинів, але й для створення такого значення pH, при якому лікарські речовини ви­являють максимальний терапевтичний ефект.

Принцип пролонгованої дії. Пролонгування дії лікарських речовин має важливе значення в терапії багатьох захворювань, оскільки забезпечує стабільну концентрацію активних інґредієн-тів на терапевтичному рівні протягом тривалого часу.

Вимоги, що висуваються до препаратів пролонгованої дії, по­лягають у тому, що оптимальний рівень лікарської речовини в них має забезпечуватися протягом зазначеного часу, його концентра­ція не повинна піддаватися значним коливанням у міру вивіль­нення з лікарської форми, а прийоми, які використовуються для одержання ефекту пролонгації, мають бути економічними і не впливати негативно на організм.

Серед способів пролонгування виділяють: використання в'яз­ких розчинників, додавання до складу біорозчинних полімерних речовин або розробку нових лікарських форм з регульованою швидкістю вивільнення діючих речовин.

Для збільшення тривалості дії лікарських речовин в очних краплях намагалися замінити воду різними маслами: стерильним риб'ячим жиром, рафінованою олією соняшниковою, однак знач­ного поширення ці розчинники з різних причин не отримали. Останнім часом для заміни води були запропоновані біорозчинні полімерні матеріали синтетичного походження, використання яких для депонування лікарських речовин знімає шкідливі наслідки, пов'язані з тривалою дією полімерних виробів на організм. У той же час дослідження біодеструкції цих полімерів в організмі та в змодельованих середовищах є необхідним етапом на шляху вдо­сконалювання старих і створення нових матеріалів, які здатні руй­нуватись під впливом чинників зовнішнього середовища.

Альтернативною формою пролонгованих препаратів для очей є очні вставки.