17.2. Оцінка ефективності перемішування
Ефективність перемішування, яке застосовують для утворення однорідних систем, слід оцінювати за ступенем отриманої однорідності в об'ємі, де воно відбувається, через певний час від початку перемішування. На рис. 17.5подано схему мішалки і позначено точками пункти, де одночасно відбирають проби. Середню концентрацію твердого тіла в рідкому середовищі, в якому воно нерозчинне, при ідеальному його розподілі у всьому об'ємі, позначимо CQ.Практично в різних точках концентрації становитимуть Cj,С2 ...Ст, відповідно в окремих точках відхилення від середньої концентрації складе (Сг—С0), (С2—C0)... (Cm—С0). Якщо абсолютні величини цих відхилень скласти разом і поділити на m, то одержимо середнє C,визначимо його у %від C
'0'
cp'
ДС
Co
Величина P=
100 характеризує рівномірність поширення твердого тіла при перемішуванні. Чим менше P,тим ефективніше перемішування. При ідеальному перемішуванні p—o.
При теплопередачі ефективність перемішування оцінюється коефіцієнтом тепловіддачі від стінки до рідини або рівномірністю температури рідини. При масопередачі ефективність перемішування оцінюється величиною коефіцієнта масопередачі (наприклад, при інтенсифікації розчинення перемішуванням воно оцінюється якістю речовини, що розчинилася за певний час).
Ультразвукове диспергування. При дії ультразвукових хвиль на рідину виникає явище кавітації, тобто ультразвукові хвилі мають власний тиск
на рідину, що накладається на постійний гідростатичний тиск. Якщо в рідині поширюється звукова хвиля, яка чинить тиск в 101,3кПа (1атм), то в момент стиску сумарний тиск у рідині дорівнюватиме 202,6кПа (2атм). Рідини стійкі до стиску і дуже чутливі до розтягування, тому в момент розрідження в них утворюється велика кількість розривів у місцях, де їхню міцність ослаблено, наприклад, біля сторонніх твердих частинок. Ці порожнини, що називаються кавітаційними бульбашками, зберігаються деякий час, після чого «захлопуються». Одночасно розвивається місцевий тиск, який досягає сотень атмосфер і призводить до руйнування твердих тіл, що знаходяться поблизу бульбашки.
Ультразвукова кавітація досягається за допомогою механічних, електромеханічних і магнітострикційних випромінювачів.
Механічні випромінювачі. Для одержання потужного ультразвуку використовують рідинні свистки, в яких пучки ультразвуку створюються коливаннями пластин, що виникають під дією струменя рідини, яка викидається під тиском із сопла і розбивається об край пластинки. Він працює в діапазоні від 400до 30 000Гц і має корисну потужність у декілька десятків ват (рис. 17.6).
Електромеханічні випромінювачі. 3електромеханічних випромінювачів найбільш перспективними є магнітострикційні випромінювачі. Магнітострикція — властивість деяких матеріалів змінювати свої розміри під дією сильного магнітного поля. Якщо магнітне поле непостійне за величиною і змінюється з певною частотою, то з такою ж самою частотою будуть змінюватися розміри тіла, що знаходиться в цьому полі. Зміна магнітного поля з ультразвуковою частотою (100кГц) спричиняє ультразвукові коливання.
Магнітострикційні випромінювачі зазвичай мають вигляд суцільного або порожнистого стержня з обмоткою, яку живить струм
416
417
Магнітострикційний випромінювач складається з посудини, куди наливають масло, воду і емульгатор. У дно посудини за допомогою ґумової трубки вмонтовано нікелевий стержень, що має обмотку, через яку пропускають струм ультразвукової частоти. Коливання стержня передаються суміші, і через декілька секунд з неї утворюється емульсія. Під дією ультразвукової кавітації рідина перемішується з такою силою, що над її поверхнею з'являються фонтанчики заввишки до 25 см («холодне кипіння» рідини). Нікелеві стержні під час роботи звичайно дуже нагріваються, тому їх охолоджують водою.
17.3. СТАНДАРТИЗАЦІЯ СУСПЕНЗІЙ IЕМУЛЬСІЙ
Нижче наводяться деякі прописи суспензій та емульсій, що випускаються вітчизняною фармацевтичною промисловістю.
Лінімент синтоміцину (LinimentumSynthomycini) 1,5і 10%-вий
Склад | Кількість частин |
Синтоміцину | 1,5 або 10 |
Олії рицинової | 20 |
Емульгатора № 1 | 5 |
Консерванта (кислоти саліцилової) | 0,125 |
ЫаКМЦ | 2—2,2 |
Води | до 100 |
Технологія приготування емульсії: синтоміцин і консервант (кислота саліцилова) змішують із частиною олії рицинової, після цього суспензію розводять залишком олії рицинової, а потім пропускають через колоїдний млин.
Емульсію готують у реакторі з турбінною мішалкою. Після розчинення емульгатора у воді додають NaKMU,(стабілізатор). Утворюється емульсія сметаноподібної консистенції з pH = 5,0...5,9. Потім до підігрітої (60—70 °С) емульсії додають приготовлену суспензію синтоміцину і продовжують перемішування ще 25—30 хв.
Після цього готову емульсію охолоджують і розфасовують у стерильні банки.
Лінімент стрептоциду (LinimentumStreptocidi) 5 %-вий
Оцінка якості готової продукції здійснюється відповідно до рівня вимог, закладених у НТД щодо вмісту діючих речовин. Регламентується також показник значення pH середовища, ступінь дисперсності частинок твердої фази в суспензіях і крапель емульсій, швидкість осідання частинок дисперсної фази суспензій. Контролюється термостабільність і морозостійкість емульсій: при витримуванні проби емульсії (30,0 г) у термостаті при 45 °С протягом 8 год висота масляного шару, що відокремився, не повинна перевищувати 25 % від загальної висоти емульсії. При охолодженні до 20 °Спротягом 10год і після відстоювання при кімнатній температурі не повинне спостерігатися розшарування. До суспензій для парентерального введення ставляться додаткові вимоги, зазначені в статті ДФ України.
Зберігання. Суспензії та емульсії зберігають у скляних флаконах або банках із темного скла, щільно закритих кришкою, у прохолодному, захищеному від світла місці, із зазначенням на етикетці терміну дії препарату. Суспензії та емульсії випускаються фармацевтичною промисловістю як самостійні лікарські форми, а також входять до складу лініментів (рідких мазей).
Склад | Кількість частин |
Стрептоциду | 5 |
Риб'ячого жиру | 34 |
Емульгатора № 1 | 5 |
Консерванта (бутилоксіанізолу) | 0,33 |
NaKMU, або твін-80 | 1,68 |
Води | до 100 |
Всі описані лініменти являють собою білі сметаноподібні рідини зі своєрідним запахом. Застосовуються при гнійничкових ушкодженнях шкіри, опіках, пролежнях, виразках, при променевій терапії (тезан) та ін.
418
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691