18.8. Зберігання
Мазі, незалежно від типу упаковки, повинні зберігатися в прохолодному, захищеному від світла місці. Мазі, що містять дубильні речовини, йод, ртуть, не повинні контактувати з металевими предметами.
Емульсійні мазі і мазі на емульсійних основах повинні зберігатися в заповнених до краю посудинах (щоб уникнути випаровування водної фази) і при температурі, не нижчій за нуль і не вищій за 30—40 °С.
Мазі на жирових основах зберігають при знижених температурах, щоб уникнути їх згіркнення. У таких самих умовах потрібно зберігати мазі, що містять термолабільні речовини і мазі-суспензії.
430
431
18.9. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА МАЗЕЙ
Основою розвитку виробництва мазей на сучасному рівні є удосконалення технології виготовлення, упровадження нової техніки, приладів і апаратів у фармацевтичну промисловість.
Кількість найменувань мазей до кінця XXстоліття збільшилась на 20—30 % .Подальшого розвитку набуде застосування мазей, які містять стероїдні гормони, антибіотики, рослинні екстракти. Розробляються нові суміші і технології мазей для лікування і профілактики вірусних інфекцій, пухлин, захворювань серцево-судинної системи, ЦНС та ін.
Проводиться спрямований пошук нових допоміжних речовин із заданими властивостями, завдяки чому мазі матимуть максимальний терапевтичний ефект. Вивчаються в першу чергу висо-комолекулярні сполуки, а також мономерні синтетичні речовини. Цілеспрямоване добирання співвідношень допоміжних речовин дозволяє створювати мазі, лініменти, пасти, що витримують температурні коливання від -50 °Сдо 40 °Сі не розшаровуються.
Розвиток нового наукового напряму у фармації -біофарма-ції —дозволяє дати «нове життя» уже відомим препаратам, а також тим, що застосовуються традиційно. Експериментальні дані підтверджують факти прямої залежності фармакокінетичної активності мазей від ступеня дисперсності лікарських речовин, кількості і природи основи, наявності в ній ПАР, пенетратів. Одним із перспективних напрямів є створення трансдермальних систем, що містять мазі.
Новим напрямом у створенні мазей є дослідження з метою розробки сухих мазей і мазевих основ, а також засобів, які селективно утримують або руйнують алергени, що часто є причиною професійних захворювань.
За допомогою мазей можна проводити вакцинацію організму (так звані «діагностичні» мазі). У Франції запатентовано склад суміші противіспяної вакцини, яка являє собою дисперсію ліофі-лізованого вірусу в силіконовому маслі високої в'язкості. Відомий перкутанний спосіб діагностики туберкульозу маззю туберкуліну, яку втирають у підключичну ділянку; при позитивному результаті на поверхні шкіри можна розрізнити три ступеня реакції.
У формі мазей препарати можуть бути більш ефективними і бути конкурентами багатьом іншим способам уведення ліків. Так, тетурам, уведений в організм у формі ректальної мазі вдвічі швидше надходить у кров, ніж при пероральному введенні його у вигляді порошку. 1 %-ва фетанол-пілокарпінова мазь більш ефективна, ніж 3 %-вий і 5 %-вий розчини, що застосовуються для підвищення внутріпіньоочного тиску.
Однак багато питань взаємодії мазей як фізико-хімічних систем і макроорганізму як біологічної системи залишаються досі невирішеними. Створенню нових основ для мазей, удосконаленню технології виготовлення, розробці сучасних способів оцінки якості повинні передувати глибокі наукові дослідження фармацевтичних чинників, що в кінцевому рахунку і визначать їхню терапевтичну активність. Перспективним напрямом є розробка і виробництво мазевих пов'язок, які застосовуються для лікування гнійних ран, хірургічних інфекцій, автодермопластики та ін. Мазі, виготовлені на різних основах, наносять на бавовняну або віскозну тканину. Така пов'язка сприяє видаленню ексудату, швидкому загоєнню ран і є гігієнічна.
На Харківських хіміко-фармацевтичних заводах «Червона зірка» та «Хімреактив» освоєно виробництво рідких і твердих полі-етиленоксидів — продуктів полімеризації етиленгліколю, які добре зарекомендували себе як компоненти гідрофільних основ, неводних розчинників, солюбілізаторів, мазей, що успішно використовуються в технології суспензій, супозиторіїв і паст.
В Україні необхідно організувати і розширити виробництво полідіетил- і полідиметилсилоксанових рідин, кремнійорганічних сполук, естерів кислоти фталевої і вищих жирних спиртів, а також їх оксіетилованих похідних для використання як гідрофобні основи для мазей.
432
433
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691