10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
Технологія одержання соків розроблена в Інституті фармакохімії ім. Кутателадзе AH Грузії із таких видів рослин: валеріани, дурману, наперстянки пурпурової і іржавої, конвалії, беладони, хвоща польового, чистотілу, водяного перцю, чемериці, мати-й-мачухи, кропиви. Багато з цих соків дозволені до застосування як лікувальні препарати.
Технологія, запропонована цим інститутом, полягає ось у чому. Свіжу рослинну сировину двічі пропускають через машини-вовч-ки або через вальці. Здрібнену мезгу загортають у полотняні серветки і поміщають у циліндр преса, накладуючи по 5—6штук одна
230
231
на одну і прокладаючи між ними пластинкиз нержавіючої сталі, потім пресують для одержання соку. До кожних 85частин вичавленого соку додають за масою 15частин 95 %-вого етанолу, в якому розчинений хлоретан (0,3 %від загальної маси рідини). Для швидкого нагрівання суміш ставлять у воду, попередньо нагріту до температури 80—85 °С,на 30хв, а потім швидко охолоджують у проточній воді. Така зміна температур сприяє інактивації ферментів і зсіданню білкових речовин. Осади, які випали, відокремлюють центрифугуванням. Одержують чистий, прозорий сік. Для консервації застосовують хлоробутанолгідрат або спирт етиловий.
Сік подорожника (Succus Plantaginis) — це суміш соку із свіжих листків подорожника великого (Plantago major G.) і соку трави подорожника блошиного (Plantagopsillium G.). Технологічний процес одержання соку складається з таких операцій: збирання сировини, подрібнення, пресування, консервування соку, відстоювання, фільтрування. Збирання листя подорожника великого здійснюють у період цвітіння в суху погоду, ретельно очищують їх від забруднення, пожовклі і засохлі листки видаляють. Подрібнювання листя виконують на машині-вовчку МП-1-160, де ступінь здрібнювання їх досягає 2—8 мм. Сік віджимають під пресом. У циліндр преса на дно піддона з решіткою укладають до 18пакетів із подрібненою сировиною по 39кг. Між пакетами поміщають дренажні решітки із нержавіючої сталі і пресують. У результаті пресування одержують 56,6—60 %соку. Жом удруге подрібнюють віджимають на пресі і одержують ще 10 %соку. До вичавленого соку негайно при постійному перемішуванні додають 25частин етилового спирту 90 %-вого, що забезпечує 20 %його вмісту в кінцевій суміші. Сюди ж при діючій мішалці заван-тажують0,15 % натріюметабісульфітуіперемішуютьдоповного розчинення. Потім відбирають пробу для визначення вмісту спирту, сухого залишку, pH. Отриманий сік подорожника великого перекачують у відстійник, де залишають на 7діб. Відстояний від баластових речовин сік декантують і за допомогою фільтрпреса фільтрують у збірник.
Свіжу траву подорожника блошиного двічі подрібнюють на машинах-вовчках і негайно заливають етиловим спиртом і водою у співвідношенні 7кг : 21л : 14л відповідно. Витяжку зливають, а масу двічі пресують. Шрот заливають водою очищеною в співвідношенні 2 : 1,ущільнюють і залишають на 12год. Після чого водний мацерат відпресовують, приєднують до етанольного, визначають вміст етилового спирту. Фільтрують, як і сік подорожника великого, консервують, додаючи 0,15 %натрію метабісульфіту.
Соки подорожника великого і блошиного змішують в однакових кількостях (1 : 1),відстоюють і фільтрують.
Прозора рідина червонясто-бурого кольору, кислувато-солонувата на смак з відчуттям пекучості. Містить глікозид аукубін,
вітамін K, каротин та інші сполуки. Запах слабкий, своєрідний, ароматний. Застосовують при анацидних гастритах і хронічних колітах.
Випускають у флаконах по 250мл, зберігають у прохолодному темному місці.
Технологічна блок-схема (рис. 10.2)одержання соку подорожника є типовою для фармацевтичних виробництв.
Сік каланхое (SuccusKalanchoes)одержують із свіжозібраної трави культивованої рослини каланхое перистого (Kalanchoe pinnata (Lam.)Pers.)за типовою схемою. Отриманий сік відстоюють, декантують і для освітлення фільтрують через мезгу. Втрату соку виключають заміною декантації сепарацією. Процес проводять на рідинному сепараторі тарілчастого типу. Прояснена рідина виводиться в приймач, а осад осідає в шламовому відділі сепаратора, кількість якого складає близько 0,07 %.Після сепарації сік піддається стерилізаційній фільтрації. Консервант —хлоробутанолгідрат —додають у кількості 0,5 %.Препарат містить дубильні речовини, вітаміни Pі C,кислоти органічні, мінеральні солі та інші сполуки.
Сік каланхое —рідина жовтуватого кольору, ароматного запаху, трохи опалесцює з дрібною суспензією, яка легко розбивається при струшуванні. Сік каланхое виявляє місцеву протизапальну дію, сприяє очищенню ран від некрозних тканин, сприяє їх загоєнню. Входить до складу мазі каланхое, яку використовують при лікуванні трофічних ран.
Випускають в ампулах по 3; 5; 10мл; у флаконах по 10— 100мл. Зберігають у захищеному від світла місці при температурі не вище 10 °С.
Сукрадбел (Sucradbellum).Сік із свіжих коренів беладони. Прозора буро-червоного кольору рідина зі своєрідним запахом і слабогірка на смак, в якій міститься 0,13—0,15 %суми алкалоїдів. Виготовляють за типовою схемою одержання соків.
Застосовують при постенцефалітичному паркінсонізмі.
Сукудифер (Succudiferum).Сік із свіжого листя наперстянки іржавої, очищеної від баластових речовин. Це прозора червоно-бурого кольору рідина, гірка на смак. В 1мл міститься 5—6ЖОД.
Застосовують в усіх випадках серцевої недостатності, зумовленої ураженням клапанного апарата і захворюваннями серцевого м'яза.
Сік конвалії (Siccus Convallariae majalis). Сік із свіжих надземних частин (суміші листків і квіток) конвалії. Прозора червоно-бурого кольору рідина, гірка на смак, запах духмяний. В 1мл міститься 24ЖОД.
Застосовують аналогічно до соку наперстянки.
Сік алое (SuccusAloes).Одержують із свіжих неконсервованих листків алое деревовидного {Aloe arborescens Mill.),здрібнюють їх
232
233
на вальцях. 3отриманої мезги віджимають на пресі сік, нагрівають при температурі 100 °Спротягом 5—10хв, охолоджують, поміщають у відстійник, потім додають 95%-вий етанол до концентрації його в соку 20 %і відстоюють при температурі 6—8 °Спротягом 14—15діб. Після відстоювання сік декантують, фільтрують і додають 0,5 % хлоробутанолгідрату. Стандартизують препарат по сухому залишку, вміст якого повинен бути не менше 2 %.
Сік алое — мутнувата рідина світло-оранжевого кольору, гірка на смак, під дією світла темніє.
Застосовують при гастритах, запорах. Зовнішньо використовують при гнійних ранах, опіках.
Випускають у флаконах по 100 мл.
Сік капусти білокачанної (SiccusBrassicaecapithae)одержують із листя капусти білокачанної (Brassicaecapithae)за технологією, розробленою в Інституті фармакохімії AHГрузії.
Препарат містить велику кількість вітаміну U(метилметіонін-сульфаніт U).Це біла із трохи жовтуватим відтінком рідина, мутнувата, солодкувато-гірка на смак, має своєрідний духмяний запах. Застосовують при шлункових захворюваннях нервового характеру, при лікуванні виразкової хвороби і хронічного коліту, при недостатньому кровообігу слизової оболонки шлунка.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691