14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
Таблетки, одержані формуванням зволожених мас, називаються формованими (тритураційними) таблетками
(TabulettaeTriabiles).На відміну від пресованих формовані таблетки не піддаються дії тиску; зчеплення частинок цих таблеток здійснюється в результаті автогезії при висушуванні, тому таблетки досить міцні.
Формовані таблетки виготовляють у тих випадках, коли застосування тиску через якісь причини небажане, або дозування лікарської речовини мале, а додавання великої кількості допоміжних речовин недоцільне. Виготовити такі таблетки через невеликий розмір (1—4мм) і незначну масу лікарської речовини (20—40мг) на серійних таблеткових пресах технічно складно, а в більшості випадків неможливо. Формовані таблетки доцільно виготовляти в тих випадках, коли потрібні таблетки, що швидко і легко розчиняються у воді (для приготування очних крапель та ін'єкційних розчинів), оскільки для них не потрібні антифрикційні речовини — здебільшого нерозчинні у воді сполуки.
Формовані таблетки одержують із здрібнених лікарських і допоміжних речовин, як такі використовують лактозу, сахарозу, глюкозу, крохмаль та їхні суміші. Порошкоподібну суміш зволожують найчастіше етанолом (40—95 %-вим), який беруть у точно визначеній кількості до одержання пластичної, але не в'язкої маси.
Для формування цих таблеток створені спеціальні досить складні машини з продуктивністю до 200тис. таблеток за зміну. Завантажувальний бункер цих машин заповнюється кашкоподібною масою, яка за допомогою крильчастої мішалки втирається в перфоровані пластини — наскрізні, циліндричної форми отвори, виготовлені з хімічно стійкого матеріалу (пластмаси, ебоніту, нержавіючої сталі). Далі втерта маса виштовхується з пластинок системою невеликих пуансонів; і таблетки, що утворилися, висушуються безпосередньо в матриці, на повітрі або на транспортній стрічці передаються на сушіння в сушильні шафи (температура сушіння 30—40 °С).
Формовані таблетки стандартизують за вмістом діючих речовин і фізико-хімічними показниками згідно з фармакопейною статтею «Таблетки». Формовані таблетки не випробовують на механічну міцність, а визначення здатність розпадатися і розчинність має деяке значення.
Слід розрізняти поняття тритураційні таблетки і тритурацій-ний спосіб уведення діючих речовин до складу таблеток, що досить часто зустрічається на виробництві. Цей метод застосовують тоді, коли доза препарату становить 0,01г і менше. Діючі речовини вводять у вигляді тритурацій, як у процесі підготовки маси до таблетування, так і при обпудрюванні готового грануляту.
358
359
Суть іншого способувведення великихкількостей препарату до складу таблетокполягає в розчиненні лікарської речовини впридатному для цього розчиннику або в розчині гранулюваль-ного агента. Потім отриманим розчином зволожують суміш компонентів рецептури у відповідному змішувачі з подальшим висушуванням. Одночасно з розчиненням препарату можна розчиняти допоміжні речовини, які забезпечують одержання твердодиспер-сійних систем. Уведення препарату цим методом забезпечує однорідність дозування в процесі виробництва таблеток.
Таким чином, формовані таблетки перспективні для швидкого виготовлення з них розчинів для ін'єкцій, очних крапель, розчинів для зовнішнього застосування.
14.12. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТАБЛЕТОК
Однією з основних умов промислового виробництва таблеток є відповідність готової продукції вимогам чинної нормативно-технічної документації.
Якість таблеток, що випускаються, визначається різними показниками, які поділяються на такі групи:
органолептичні;
фізичні;
хімічні;
бактеріологічні;
біологічні.
Визначення якості таблеток починається з оцінки їх зовнішнього вигляду (органолептичних властивостей), на який впливають такі чинники:
умови пресування;
адгезійні і когезійні властивості таблетованої маси, її вологість;
гранулометричний склад;
поверхня і точність прес-інструмента;
спосіб покриття та ін.
До фізичних показників якості належать геометричні (форма таблетки, геометричний вигляд поверхні, відношення товщини таблетки до її діаметра тощо) і власне фізичні показники (маса таблетки, відхилення від заданої маси, показники міцності, пористості, об'ємної густини, а також показники зовнішнього вигляду —забарвленість, плямистість, цілісність, наявність знаків або написів, відсутність металічних включень тощо).
До хімічних показників належать: розпадання, розчинність і незмінність хімічного складу, активність лікарської речовини,
360
термін придатності таблеток, їх стабільність під час зберігання
тощо.
До бактеріологічних показників якості належать контамінація таблеток мікроорганізмами, спорами і бактеріями непатоген-ного характеру з вмістом не більше встановленої кількості.
Контроль якості готових таблеток проводять згідно з вимогами фармакопейної статті «Таблетки», а також окремими фармакопейними статтями за такими показниками:
органолептичні властивості —ДФУ (c. 527);
розпадання —ДФУ (вид. 1,п. 2.9.1);
розчинність —ДФУ (вид. 1,п. 2.9.3);
середня маса таблеток і відхилення в масі окремих таблеток —ДФУ (c. 527);
однорідність вмісту діючої речовини ДФУ (вид. 1,п. 2.9.6);
однорідність маси —ДФУ (вид. 1,п. 2.9.5);
визначення тальку, аеросилу —ДФУ (c. 527);
стираність —ДФУ (вид. 1,п. 2.9.7);
— стійкість до роздавлювання —ДФУ (вид. 1,п. 2.9.8).Деякі додаткові вимоги до якості таблеток викладені в окре мих нормативних документах.
Оцінювання зовнішнього вигляду таблеток. Переглядають 20таблеток і роблять висновок стосовно дефектів поверхні або їх відсутності. Визначають за допомогою штангенциркуля розміри таблетки (діаметр, висоту), тип таблетки згідно з ОСТ 64-072—89,а також колір і роздільну риску. При цьому на таблетках не повинно бути таких дефектів розміру, кольору, покриття, шрифту напису, роздільної риски:
виступи (поверхня у виступах, наявність частинок порошку, що прилипли);
заглибини (лунки, викришені частини таблеток);
бруд або пил на таблетках;
мармуровість (нерівномірний колір, локальна, місцева зміна кольору);
відколи (відшарування або відколи таблетки, зменшення
товщини);
— злипання (злипання двох таблеток разом або їх з'єднання
зруйнованими поверхнями);
кришіння;
деформація (порушення округлості форми);
подряпини (нанесення риски —подряпини на поверхні таблеток);
дефект покриття (поверхня покриття нерівномірна, неоднакова за товщиною, зміщена відносно ядра).
Таблетки повинні мати круглу або іншу форму з плоскими або двоопуклими поверхнями, суцільними краями; поверхня має бути
361
гладкою та однорідною, колір —рівномірним, якщо в окремих статтях немає інших указівок.
14.13. ФАСУВАННЯ, ПАКУВАННЯ I МАРКУВАННЯ ТАБЛЕТОК
Таблетки випускаються в різних упаковках, розрахованих для придбання хворими або лікувальними закладами. Використання оптимальних упаковок є основним шляхом запобігання зниження якості таблетованих препаратів при зберіганні. Тому вибір виду упаковки і пакувальних матеріалів вирішується в кожному конкретному випадку індивідуально в залежності від фізико-хімічних властивостей речовйн, що входять до складу таблеток.
Однією із найважливіших вимог, поставлених до пакувальних матеріалів, є захист таблеток від дії світла, атмосферної вологи, кисню повітря, мікробної контамінації.
Для упаковки таблеток нині використовуються такі традиційні пакувальні матеріали, як папір, картон, метал, скло.
Поряд із традиційними матеріалами широко використовуються плівкові упаковки з целофану, поліетилену, полістиролу, поліпропілену, полівінілхлориду та різноманітних комбінованих плівок на їхній основі. Найбільш перспективні плівкові контурні упаковки, отримувані на основі комбінованих матеріалів методом термозва-рювання: безкоміркова (стрічкова) і коміркова (блістерна).
Для виготовлення стрічкової упаковки широко використовуються в різних комбінаціях: ламінована целофанова стрічка, алюмінієва фольга, ламінований папір, ламінована поліестером або нейлоном полімерна плівка. Упаковка утворюється термозварю-ванням двох суміщених матеріалів. Таке упаковування виконують на спеціальних автоматах (Al-АУЗ-Т і А1-АУ4-Т). Коміркова упаковка складається з двох основних елементів: плівки, з якої термоформуванням одержують комірку, і термозварювальної або самосклеювальної плівки для заклеювання комірок після заповнення таблетками. Як термоформувальна плівка найчастіше застосовується жорсткий (непластифікований) або слабопластифі-кований полівінілхлорид (ПВХ) завтовшки 0,2—0,35 мм і більше. Плівка ПВХ добре формується і термосклеюється з різними матеріалами (фольгою, папером, картоном, вкритими термолаковим шаром). Це найбільш поширений матеріал, використовуваний для упаковки негігроскопічних таблеток.
Покриття плівки полівінілхлоридом або галогенованим етиленом зменшує газо- і паропроникність. Ламінування полівінілхло-
риду поліестером або нейлоном застосовується для одержання коміркових упаковок, безпечних для дітей.
Для гігроскопічних лікарських препаратів рекомендується використовувати поліпропілен, але він важче піддається формуванню, крім того, він жорсткіший за ПВХ. Полістирол також добре формусться, але через високу вологопроникність використовується рідко.
Для закривання комірок найчастіше використовують алюмінієву фольгу. 3внутрішнього боку вона покрита клеєм або термо-склеювальною плівкою, із зовнішнього —лаком. Алюмінієва фольга не проникна для водяної пари і газів, добре захищає препарати від проникнення запахів. Упаковка, один шар якої — алюмінієва фольга, відзначається меншою проникністю, а якщо вона цілком з алюмінієвої фольги — забезпечує високу герметичність.
Для пакування таблеток у блістерну упаковку використовуються вітчизняні автомати 379 і 557, розроблені СПКБ «Медпром» і виготовлені серійно Маріупольським ЗТО, та автомати «Servac 80», «Servac 160» фірми «Hofliger-Harg» (ФРН). У зазначених апаратах здійснена технологічна схема безперервного формування.
Плівка, що піддається термоформуванню, з рулону безупинно змотується і надходить на обертовий барабан формування, де вона розігрівається інфрачервоними випромінювачами до пластичного стану і потім за допомогою вакууму присмоктується до комірок барабана, набуваючи необхідної форми. Далі плівка надходить на напрямний стіл, де відбувається заповнення комірок плівки таблетками. Потім плівка зверху покривається алюмінієвою фольгою (або папером), що змотується з рулону, і за допомогою двох приводних барабанів термосклеювання — холодного і гарячого, які вільно обертаються, склеюється з нею. Отримана стрічка з таблетками вирубується на вирубному штампі. Готові упаковки по лотку сходять з автомата, а вирубана стрічка, що залишилася, змотується в рулон, який потім видаляється з машини.
Продуктивність автоматів 3600—9600упаковок за годину. На всі види упаковок наносять такі відомості: міністерство, завод-виробник, найменування таблетованого препарату українською і латинською мовами, кількість таблеток, склад і номер серії
та ін.
Коробку склеюють бандероллю з обгорткового паперу або стрічкою поліетиленовою з липким шаром. На коробці наклеюють етикетку з паперу етикеточного або писального із зазначенням товару, заводу-виробника, номера серії, кількості упаковок.
Коробки укладають в контейнер або упаковують у ящик фанерний або дощаний. Дно і стінки ящика вистилають папером обгортковим, вільний простір заповнюють лігніном. В ящик кладуть пакувальний листок.
362
363
14.14. УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ ТАБЛЕТОК
Умови зберігання багато в чому впливають на стабільність лікарських речовин у таблетках і на їх фізико-хімічні показники (міцність, розпадання).
При зберіганні в надмірно сухому повітрі таблетки втрачають вологу, що є однією з основних причин їх цементації, і, як наслідок цього, майже повної втрати здатності розпадатися. В умовах підвищеної вологості повітря зазвичай зменшується міцність таблеток, час розпадання при цьому може як збільшуватися, так і зменшуватися.
Негативно впливають на якість таблеток також підвищення температури навколишнього середовища і дія прямих сонячних променів.
Тому таблетки зберігають при кімнатній температурі в сухому, захищеному від світла місці.
Після закінчення терміну зберігання перевіряють розпадання таблеток згідно з вимогами ДФУ.
14.15. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТАБЛЕТОК ЯК ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ
Розробка методів нанесення оболонок на таблетки шляхом пресування, а також використання деяких інших технологічних принципів значно розширили проблему таблетування і звільнили шлях для удосконалення таблеток як лікарської форми і створення нових препаратів пролонгованої дії.
14.15.1. БАГАТОШАРОВІ ТАБЛЕТКИ
Багатошарові (нашаровані) таблетки дають можливість поєднати лікарські речовини, несумісні за фізико-хімічни-ми властивостями в інших лікарських формах, пролонгувати дію лікарських речовин у певні проміжки часу і регулювати послідовність їх усмоктування.
Популярність багатошарових таблеток зростає разом з удосконаленням обладнання і накопиченням досвіду в їх виготовленні і застосуванні. Для їх виробництва використовують циклічні таблеткові машини з багаторазовим насипанням. У цих машинах можна здійснювати трикратне насипання з різними гранулятами. Розрізняють двошарові і тришарові таблетки.
Метод сухого напресування дозволяє також використати разом несумісні речовини, помістивши одну лікарську речовину в середину таблетки, а іншу — в її оболонку (наприклад, вітаміни Bj і В12 — вітамін C). Стійкість таблеткИ до дії шлункового соку
можна збільшити, додаючи до грануляту, що утворює оболонку, 20 %ацетилфталілцелюлози.
За допомогою багатошарових таблеток можна домогтися пролонгування дії лікарської речовини. Очевидно, що спочатку виявить свою дію та доза речовини, що вміщена в оболонці, а потім (припустимо, через 3 год) почне виявляти дію доза тієї лікарської речовини, яка вміщена в середині таблетки. Якщо в шарах таблетки будуть знаходитися різні лікарські речовини, то дія їх виявиться диференційовано, послідовно, у порядку розчинення шарів.
14.15.2. ТАБЛЕТКИ 3НЕРОЗЧИННИМ КАРКАСОМ
Перспективні також таблетки з нерозчинним каркасом, з яких лікарська речовина поступово вивільняється вимиванням. Таку таблетку порівнюють із губкою, пори якої заповнені розчинною субстанцією (сумішшю лікарської речовини з розчинним наповнювачем — цукром, лактозою, поліетиленглі-колем тощо). Таблетки не розпадаються в травному тракті і зберігають свою геометричну форму. Матеріалом для каркаса служать деякі неорганічні (барію сульфат, гіпс, дво~ і тризаміщений кальцію фосфат, титану діоксид) і органічні (поліетилен, поліхлорвініл, тугоплавкі воски, мила алюмінієві та ін.) речовини.
Каркасні таблетки можна отримати простим пресуванням лікарських речовин, які утворюють каркас. Вони можуть бути також багатошаровими, наприклад тришаровими, причому лікарська речовина знаходиться переважно в середньому шарі. Розчинення його починається з бічної поверхні таблетки, у той час, як із великих поверхонь (верхньої і нижньої) спочатку дифундують тільки допоміжні речовини із середнього шару через капіляри, які утворилися в зовнішніх шарах.
14.15.3. ТАБЛЕТКИ 3 ІОНІТАМИ
Подовження дії лікарської речовини можливе при збільшенні молекули лікарської речовини осадженням її на іонообмінній смолі. Речовини, зв'язані з іонообмінною смолою, стають нерозчинними; і вивільнення лікарської речовини у травному тракті ґрунтується винятково на обміні іонів.
Швидкість вивільнення лікарської речовини змінюється в залежності від ступеня здрібнювання іоніту (найчастіше використовують зерна розміром 300—400 мкм), а також від кількості розгалужених його ланцюгів.
Речовини, які дають кислу реакцію (аніонну), наприклад похідні барбітурової кислоти, зв'язуються з аніонітами, а в таблетках з алкалоїдами (ефедрин, атропін, резерпін та інші) викорис-
364
365
товують катіони (речовини з лужною реакцією). Таблетки з іонітами підтримують високий рівень лікарської речовини в крові протягом 12год.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691