10.4. Біостимулятори тваринного походження
Склоподібне тіло (Corpusvitreum)одержують із біо-стимульованих (за В. П. Філатовим) очей великої рогатої худоби і свиней. Очне яблуко відокремлюють від зайвих тканин, промивають водопровідною водою, дезінфікують 2—З-разовим зануренням в 5 % -вий розчин кислоти карболової на 5 хв і доставляють у бокс, де ретельно обливають стерильним фізіологічним розчином, потім скальпелем роблять широкий надріз межі зовнішньої оболонки так, щоб кришталик залишився у верхній частині і видавлюють його, склоподібне тіло витягають за допомогою вакуум-пістолету й одразу ж заморожують.
Заморожене в холодильнику склоподібне тіло зважують у кількості 125частин на одне завантаження. Дефростацію (розморожування і знежирювання) сировини проводять спочатку подачею гарячої води в оболонку реактора при перемішуванні, а потім —подачею пари. По закінченні дефростації склоподібне тіло за допомогою вакууму поміщають у реактор для термообробки. 3 метою запобігання пожовтіння склоподібного тіла в процесі термічної обробки в реактор додають через люк зважені 520 частин вугілля активованого. Закривають люк реактора і починають процес термообробки: включають мішалку і при перемішуванні нагрівають склоподібне тіло подаванням пари в оболонку реактора до температури 115±5°С, яку підтримують протягом 1—1,5год. Температуру підтримують автоматично за допомогою програмно-
го датчика і регулятора. Після закінчення процесу термообробки в оболонку реактора подається холодна вода для охолодження його вмісту до температури 85±5 °С. Потім витяжку освітлюють у відстійнику і стерилізують склоподібне тіло за допомогою багатошарового фільтра типу «Оріон». Перед початком стерильної фільтрації стерильний фільтр «Оріон», який складається із семи пластин марки EKS,восьми —марки КО-5 і додаткового мембранного фільтра, промивають водою для ін'єкцій у кількості 70л. Потім систему продувають стерильним чистим повітрям до видалення вологи.
Вихід склоподібного тіла після стерильної фільтрації складає 80,75 %від узятого. Готовий продукт —це стерильна, безбарвна, прозора, трохи опалесцентна рідина, яку розливають в ампули по 2мл і стерилізують при температурі 120 °Спротягом 30хв у паровому автоклаві. Потім витримують у термостаті протягом 8 днів при температурі 37 °С.
Застосовують для пом'якшення і розсмоктування рубцевої тканини і як знеболювальний засіб при невралгіях. Зберігають при кімнатній температурі.
Суспензія плаценти для ін'єкцій (Suspensio Placenthae pro injectionibus). Суспензію одержують із жіночої плаценти, її відбирають у пологових будинках від явно здорових породілей. Після цього плаценту одразу ж поміщають у стерильний посуд із кришкою і відправляють на завод, де заморожують у холодильних камерах і витримують при 2—4 °Спротягом 5—7діб для збагачення тканин плаценти біологічно активними речовинами. Законсервовану сировину переносять у бокс, відокремлюють навколоплідні міхури, пупкові канатики, ополіскують очищеною водою, очищають від серозної оболонки і здрібнюють. Зважену масу заливають двома об'ємами 0,9 %-вого ізотонічного розчину натрію хлориду в скляних банках, закривають ватними тампонами і зав'язують пергаментним папером. Стерилізують в автоклаві при 119—121 °Спротягом 1год і залишають у холодильнику на 1добу.
Вміст банок пропускають через колоїдний млин до одержання частинок розміром не більше 0,3мм у боксі, попередньо опроміненому ультрафіолетовим промінням. Розчин охолоджують протягом 2—3год і передають на ампулування.
Готовий продукт —це гомогенна суспензія червонясто-коричневого кольору з характерним запахом, pH*■ 5,8...6,9.
Застосовують як біогенний стимулятор при різних захворюваннях очей. Випускають в ампулах по 2мл. Зберігають у захищеному від світла місці.
Екстракт плаценти для ін'єкцій (ExtractumPlacenthaepro injectionibus).Водний екстракт із законсервованої на холоді плаценти людини. Стерильна, безбарвна, прозора або трохи опалес-
222
223
центна рідина без осаду;pH= 6,7...7,5.Стерилізують при 120°Спротягом 1 год.
Застосовують як біогенний стимулятор приочних захворюваннях, маляріях, артритах,радикулітах, запальних захворюваннях жіночих статевих органів.
Випускають в ампулах по 1мл, в упаковці по 10штук. Зберігають у захищеному від світла місці.
Амніоцен (Amniocenum).Це денатурована амніотична оболонка плаценти людини. Випускається у вигляді тонкоздрібненої суспензії в ізотонічному розчині натрію хлориду.
Амніоцен для ін'єкцій (Amniocenumproinjectionibus).Це суспензія білого з жовтуватим відтінком кольору і характерним запахом. Препарат виявляє протизапальну, розсмоктувальну дію.
Застосовують в урологічній практиці для лікування хворих хронічним простатитом і аденомою передміхурової залози I—II ступеня, а також для хворих, яким оперативне втручання протипоказане, у гінекологічній практиці. Вводять під шкіру по середній пахвовій лінії на рівні VII—VIIIребра через товсту довгу голку по 5мл один раз у 5—7днів.
Випускають у флаконах по 5мл суспензії, в упаковці по 10флаконів. Зберігають у захищеному від світла місці при температурі 6—10 °С.
Полібіолін (Polybiolinum). Препарат одержують із донорської плацентарної сироватки крові людини. Порошок білого кольору з легким жовтим відтінком без запаху. Гігроскопічний, легкорозчинний у воді, ізотонічному розчині натрію хлориду та в 0,25— 0,5 %-вому розчині новокаїну; вводять внутрішньом'язово щодня по 5 мл розчину протягом 8—10 днів.
Застосовують при аднекситах, параметритах, припісляопераційних спайках, при попереково-крижовому радикуліті, плекситі, невралгії.
Випускають у флаконах по 0,5мл суспензії, в упаковці по 10флаконів.
Зберігають у сухому, захищеному від світла місці при температурі 10—25 °С.
Хонсурид (Chonsuridum).Препарат одержують із трахей (гіа-лінових хрящів) великої рогатої худоби. Це біла або біла зі слабким жовтим відтінком пориста маса. Легкорозчинна у воді та в ізотонічному розчині натрію хлориду. Діючою речовиною хон-суриду є хондронтіосульфатна кислота, яка належить до високо-молекулярних полісахаридів і поряд із гіалуроновою кислотою бере участь у побудові основної речовини сполучної тканини.
Застосовують зовнішньо для прискорення репаративних процесів при незагойних тривалий час, в'яло гранулюючих, ранах.
Випускають у герметично закупорених флаконах, які містять по 0,05—0,1 г стерильного порошку хонсуриду.
Румалон (Rumalonum).Препарат містить екстракт із хрящів молодих тварин і екстракт кісткового мозку. Застосовують при захворюваннях суглобів, що супроводжуються дегенеративними змінами хрящової тканини суглобів (артрози, спондильози та ін.). Випускають в ампулах по 1 мл.
Плазмол (Plasmolum). Препарат одержують із крові людини. Це безбарвна або зі слабким жовтуватим відтінком, прозора або трохи опалесцентна рідина зі специфічним запахом.
Застосовують як неспецифічний, десенсибілізувальний і знеболювальний засіб при невралгіях, невритах, радикулітах та інших захворюваннях периферичної нервової системи, які супроводжуються больовим синдромом, а також при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхіальній астмі, артритах.
Випускають в ампулах по 1мл, в упаковці по 10штук. Зберігають у захищеному від світла місці при температурі не вище 15 °С.
Спленін (Spleninum).Препарат одержують із селезінки великої рогатої худоби. Це прозора безбарвна рідина, солонувата на смак з характерним запахом. Консервується 10 %-вим етиловим спиртом, pH = 4,0...5,0.
Застосовують для лікування і профілактики токсикозів ранніх періодів вагітності. Препарат нормалізує зміни азотистого обміну і поліпшує порушену функцію печінки.
Випускають в ампулах по 1мл, в упаковці по 10штук. Зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці.
Солкосеріл (Solcoseryl).Препарат одержують із крові великої рогатої худоби; він звільнений від білка, не має антигенних властивостей.
Застосовують для поліпшення обмінних процесів і прискорення регенерації тканин при трофічних виразках гомілки, гангрені, пролежнях, опіках, радіаційних виразках, при пересадці шкіри. У вигляді спеціальної лікарської форми (20 % -вий гель) застосовують солкосеріл при лікуванні захворювань рогівки.
Випускають в ампулах по 2мл, желе і мазь —у тубах по 20 г.
Актовегін (Actovegin).Звільнений від білка екстракт із крові телят. Містить у 1 мл 40 мг сухої речовини.
Застосовується для прискорення загоєння трофічних язв, опіків, променевих виразок шкіри, для поліпшення метаболічних процесів при порушенні мозкового і периферичного кровообігу. При ураженні рогівки і кон'юнктиви застосовують 20%-ве желе.
Випускають в ампулах по 2,5і 10мл 10або 20%-вого розчину.
Апілак (Apilacum).Це суха речовина нативного бджолиного маточного молочка (секрету алотрофічних залоз робочих бджіл). Апілак —ліофілізована порошкоподібна маса або пористі плитки кремувато-жовтого кольору; застосовується для виготовлення таких лікарських форм:
224
225
порошку апілаку (PulvisApilaci),містить 7частин апілаку ліофілізованого і 93частини молочного цукру;
сублімованих таблеток апілаку (TabullettaeApilaci),містять по 0,01г (10мг) апілаку;
супозиторіїв апілаку (Suppositoria«Apilacum»),містять 0,005або 0,01г апілаку ліофілізованого; в упаковці по 5супозиторіїв;
3 % -вої мазі апілаку (UnguentumApilaci);у тубах по 50г;
кремів з 0,6 %апілаку, застосовуються при себореї шкіри обличчя, шкірній сверблячці.
Застосовують при гіпотонії, порушеннях харчування в рекон-валісцентів, при невротичних розладах, порушенні лактації у післяпологовому періоді, при себореї шкіри обличчя та інших ураженнях шкіри.
Прополіс (Propolis),або бджолиний клей, використовується бджолами для покриття стінок вуликів, зміцнення стільників. Це густа або липка пружнов'язка маса зеленувато-бурого або коричневого кольору із сіруватим відтінком, має специфічний запах, гіркувато-пекуча на смак. Майже нерозчинна у воді, розчинна в спирті. До складу прополісу входить суміш смол, ефірних масел, віск, багато різних флавоноїдів (флавони, флавонони, флавоноли, похідні коричної кислоти, клейкі речовини) та ін.
Застосовують для лікування ран і опіків (у вигляді мазі), для полоскань при запальних захворюваннях порожнини рота, горла і деяких шкірних та грибкових захворюваннях. 3 прополісу для медичного застосування дозволені: аерозольний препарат «Пропо-сол», мазь «Пропоцеум», настойкапрополісу, таблетки «Прополін».
Аерозольний препарат «Пропосол» (Proposolum)містить прополісу 6частин, гліцерину 14частин, спирту етилового 95%-вого 80частин і пропелент.
Застосовується як протизапальний, дезінфікувальний і болезаспокійливий засіб у стоматологічній практиці.
Випускають в аерозольних балонах із клапанним пристроєм і розпилювальною насадкою по 50г у балоні.
Мазь «Пропоцеум» (Unguentum«Propoceum»)містить екстракт прополісу (10 %).
Застосовується як додатковий засіб при лікуванні хронічної екземи, нейродермітів, сверблячих дерматозів, трофічних, незагойних тривалий час виразок, прискорює епітелізацію та усуває свербіж.
Випускають у тубах по 50г. Зберігають у прохолодному місці.
Настойка прополісу (TincturaPropolis) — 10%-вий розчин прополісу в 80 %-вому етиловому спирті. Це прозора рідина червоно-коричневого кольору з характерним запахом прополісу.
Застосовують місцево як протизапальний і ранозагойний засіб у стоматологічній і дерматологічній практиці.
Випускають у флаконах-крапельницях по 25мл. Зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці.
Квітковий пилок містить у своєму складі всі амінокислоти, вітаміни, понад 25мінеральних речовин. Систематичне застосування пилку підсилює захисні сили організму, сприяє лікуванню багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту та анемії, цілеспрямовано діє при лікуванні запалення передміхурової залози.
Екстракт пилку певних рослин, виготовлений мікробіологічною ферментацією з додаванням кальцію фосфату, кальцію глю-конату та інших речовин, є основною біологічно активною речовиною таблеток «Цернілтон» («Cernilton»). Препарат містить амінокислоти, ферменти та інші речовини, має протизапальну дію, стимулює обмін речовин. Запропонований для застосування при загальній слабкості в людей старечого віку, при простатиті, вези-кулопростатиті, неспецифічному уретриті.
Випускають у таблетках (зеленого кольору зі специфічним запахом) масою 0,4г в упаковці по 100штук. Зберігають у добре закупореній упаковці, захищеній від світла і вологи.
10.5. ПРЕПАРАТИ 3МУЛИСТОЇ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГРЯЗІ (МІНЕРАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ)
Пелоїдин (Peloidinum) —водний екстракт лікувальної грязі з Куяльницького лиману, розташованого в Одеській області.
Технологія приготування. 280кг лікувальної грязі завантажують у керамічний бак і заливають 720л води. На 1000 л суміші додають 6,68 кг натрію хлориду, щоб отримати розчин ізотонічним. Суміш настоюють при постійному перемішуванні (за допомогою мішалки) від 3 до 6 діб при кімнатній температурі, поки відстояна над гряззю рідина буде мати густину 1,008—1,010, вміст хлоридів 11,5—14,5 г/л, сухий залишок до 16 г/л, значення pH = 8,2...9,5. Потім рідину сифонують і двічі фільтрують із метою видалення механічних домішок (застосовуючи глибинні фільтри) і мікроорганізмів (через стерильні пластини або мембранні фільтри з діаметром пор не більше 0,3 мкм). Фільтрат нагрівають протягом 1,5год при температурі 60—70 °Сі після охолодження в асептичних умовах розливають у флакони по 0,5л. Зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці.
Застосовують зовнішньо при лікуванні гнійних ран для їх промивання і змочування пов'язок, а також для лікування методом електрофорезу хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів.
Гумізоль (Humisolum) — 0,01%-вий розчин фракцій гумінових кислот хаапсалуської морської лікувальної грязі в ізотоніч-
226
227
ному розчині натрію хлориду. У препараті знаходяться біологічно активні речовини олігодинамічного характеру і до 40 %гумінових кислот. Це прозора або опалесцентна із трохи помітною суспензією рідина з жовтуватим відтінком, без запаху, солонувата на смак, з нейтральною реакцією середовища. Терапевтичний ефект близький до лікування лікувальною гряззю.
Застосовується при хронічних і підгострих радикулітах, плекситах, невралгіях, ревматоїдному артриті, артрозах, хронічних захворюваннях середнього вуха і придаткових пазух носа, фарингітах, ринітах. Вводять внутрішньом'язово або ж шляхом електрофорезу.
Випускають в ампулах по 2і 10 мл.
ФіБС для ін'єкцій (FiBS pro injectionibus). Для одержання препарату беруть мулисту грязь Куяльницького лиману і переганяють із водяною парою. Отриманий відгін містить багато сірки і водню сульфіду. До відгону додають натрію хлорид (7,5 г на 1 л), відстоюють і фільтрують через тканинний фільтр. Потім проводять сепарацію на рідинному сепараторі тарілкового типу із швидкістю 55л/год, отримують прозорий розчин. Сірководень видаляють при нагріванні, а натрію хлорид —застосуванням повторної перегонки. До отриманого розчину (пелоїд) додають коричну кислоту (pH= 0,3...0,4на 1л) і кумарин (pH= 0,1на 1л) і фільтрують. Стерилізують при температурі 120 °Спротягом 1год.
ФіБС —це безбарвна рідина з запахом кумарину, pH= 4,6...5,4.Випускають в ампулах по 1мл.
Застосовують для лікування кератиту, блефариту, помутніння склоподібного тіла, а також артритів, радикулітів та інших захворювань.
Зберігають у захищеному від світла місці.
Торфот (Torfotum) —відгін торфу з певних родовищ із певними показниками. Це прозора, безбарвна, стерильна рідина з характерним запахом торфу. Значення pH= 6,0...8,8.Застосовують приблизно так само, як ФіБС.
Випускають в ампулах по 1мл.
Вулнузан (Vulnusan) —мазь, яка містить екстракт із маточників поморийських соляних озер Болгарії — 12г; олії рицинової — 35г; ланоліну — 15г; води —до 100 мл. Сприяє очищенню і прискорює загоєння поверхневих гнійних ран, тріщин (заднього проходу) тощо.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691