21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
Ректальні супозиторії —перспективна лікарська форма, що розвивається за декількома напрямами.
Ліофілізовані супозиторії. Завдяки пористій структурі та великій внутрішній поверхні такі супозиторії швидко розпадаються в незначній кількості секрету слизової оболонки прямої кишки і вивільняють лікарські речовини, що містяться в них. Виготовляють їх із водних суспензій або емульсій допоміжних і лікарських речовин; після виливання у форми підлягають глибокому заморожуванню (ліофілізації).
Пористі супозиторії. Для збільшення поверхні контакту слизової оболонки прямої кишки з уведеними супозиторіями і прискорення вивільнення лікарських компонентів запропоновані пористі супозиторії, які виготовляють виливанням розплавленої маси у форми з подальшим вакуумуванням при глибині вакууму 80 кПа (600 мм рт. ст.).
Порожнисті супозиторії заповнюються емульсіями, суспензіями або розчинами лікарських речовин, сприяють також більш швидкому вивільненню лікарських речовин.
Багатошарові супозиторії. У ряді країн запатентовані двох-i багатошарові супозиторії. Оболонку таких супозиторіїв виготовляють з основи з менш високою температурою плавлення. Вона містить лікарські речовини місцевої дії (анестезин, екстракт беладони). У стержень уводять речовини, які чинять резорбтивну дію на організм. Для стержня використовують основу, що має більш високу температуру плавлення.
Супозиторії з плівковими покриттями. Контрольована доставка лікарських речовин при ректальному введенні може здійснюватися використанням супозиторіїв із плівковими покриттями, які сповільнюють дифузію активного компонента, або укладанням супозиторіїв у капсули.
Забарвлені супозиторії. Велике значення має забарвлення супозиторіїв, призначене не стільки для візуальної ідентифікації різних фармакологічних груп речовин, скільки для захисту супозиторіїв від впливу певного спектра променів, що викликають окиснення, деструкцію вхідних компонентів.
Виробництво ректальних мазей, капсул, аерозолів, тампонів
М'які лікарські засоби для ректального застосування останнім часом набули поширення в медичній практиці. Вони представлені кремами, гелями, мазями і являють собою однодо-зові лікарські засоби у контейнерах, оснащених відповідними аплікаторами.
Значне, до 50г, одноразове введення м'якого лікарського засобу дозволяє збільшити кількість застосованої лікарської речовини. Крім того, велика кількість основи в цих лікарських формах дозволяє призначати лікарські речовини, які при інших способах уведення можуть викликати подразнення.
Ректальні капсули —одна з перспективних лікарських форм. Це тверда однодозова лікарська форма, в основному подібна до м'яких капсул. Вони являють собою ємкості з желатинової плівки за формою супозиторія, наповнені одноразовою дозою лікарської речовини у вигляді лініменту, мазі, емульсії або розчину. Оболонка капсул готується з вищих сортів желатину з добавкою 30—36 % гліцерину, який забезпечує еластичність і відносну міцність капсул, а також відносно швидке їх розчинення у прямій кишці. До переваг цієї ректальної форми відноситься можливість вибору доступних основ, більш широкий інтервал температур зберігання і використання порівняно із супозиторіями, повна механізація та автоматизація процесу капсулування.
Ректальні розчини і суспензії (клізми) — рідкі лікарські засоби, призначені для введення в пряму кишку з метою одержання загальної або місцевої дії. Вони можуть бути використані із діагностичною ціллю. Відомо, що з водних розчинів, уведених у пряму кишку у формі клізми, лікарські речовини всмоктуються дуже швидко. Однак частина розчину виливається назовні. У таких випадках лікарські розчини зручніше вводити за допомогою ректальних піпеток-ректіолів, що складаються з еластичного балончика з наконечником. Балончик виконаний у вигляді гофрованого контейнера місткістю 2,5—5мл. Наконечник жорстко прикріплений до нього і виготовлений з поліетилену. Використання для заповнення ректіолів олеогелів, лініментів, мазей відкриває широкі можливості розширення асортименту проктологічних лікарських форм. Ректальні розчини і суспензії випускають у контейнерах місткістю від 2,5мл до 2000мл.
Ректальні тампони —це тверда однодозова лікарська форма, призначена для введення в нижню частину прямої кишки на певний час. Вони являють собою пластмасовий стержень, обгорнений ватою з адсорбованими на ній лікарськими речовинами. Ватний тампон покритий тонким шаром альгінату. Перед застосуванням
622
623
Ректальні піни в наш час набули інтенсивного розвитку. Піни вигідно відрізняються від інших лікарських форм, які застосовуються у проктології. Мазі та креми не проникають у складки слизових оболонок і в більш глибокі зони кишечнику. Супозиторії не забезпечують лікування всіх ділянок анального каналу; для них характерний більш короткочасний терапевтичний ефект порівняно з пінами.
Піни утворюються при виході з аерозольної упаковки, якщо до складу концентрату входять піноутворювач (його роль виконують ПАР) і заемульгований або розчинений пропелент (як правило, скраплений під тиском газ). Після видачі через клапано-розпилю-вальну систему аерозольного балона пропелент випаровується і бульбашки газу, збільшуючись в об'ємі, утворюють піну — грубу дисперсію парів пропеленту в емульсійній або іншого типу системі.
Піни займають великий об'єм при низькій питомій масі. Це дозволяє невеликими кількостями емульсії, переведеними в піну, обробляти значні поверхні або заповнювати великі об'єми. Піна локально і безболісно наноситься на уражену поверхню, забезпечуючи тепло- і газообмін і створює бар'єр для інфікування рани ззовні.
Наявність ПАР надає їй прекрасну адгезію і здатність очищати уражену поверхню від некротичних тканин; розширяючись, піни проникають у ранові кармани і порожнини. При правильному виборі допоміжних речовин піни тривалий час зберігають стабільність, забезпечуючи пролонгацію дії лікарських препаратів. Невелика кількість препарату при переході в піну займає великий об'єм, однак концентрація лікарських речовин у міжплівко-вій рідині залишається при цьому високою.
У піну можна переводити різні дисперсні системи: розчини, емульсії, суспензії, що відкриває великі можливості для створення комбінованих препаратів.
Пінні препарати в аерозольній упаковці, які застосовуються в проктології, містять у своєму складі антисептики, анестетики, кортикостероїди, протизапальні речовини нестероїдної структури. Більш докладно про пінні препарати в аерозольній упаковці викладено в главі «Лікарські засоби, що знаходяться під тиском».
Порошки і таблетки для приготування ректальних розчинів або суспензій —це однодозові лікарські засоби, які розчиняють або диспергують у воді безпосередньо перед застосуванням. Вони містять допоміжні речовини, які запобігають агрегації частинок.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691