26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
При застосуванні трансдермальних терапевтичних систем (TTC) потрібно враховувати не тільки фізико-хімічні властивості ЛР, але й фізіологічний стан поверхні шкіри (запалення, ступінь ушкодження рогового шару, проникність, вікові та етнічні відмінності і т. ін.).
Процес шкіряної абсорбції ЛР залежить від інтенсивності кро-возабезпечення та хімічного складу поверхні шкіри. Кровозабез-
696
697
печення шкіри йде з глибокої частини дерми. У шкірі кров на 60 %є венозною. Здорова шкіра —хороший бар'єр у відношенні до несприятливих чинників середовища. Кератин, що утворюється в клітинах епідермісу, надає йому стійкості до різних механічних, фізичних та хімічних впливів. Ліпіди, що виштовхуються сальними залозами, змішуючись з ліпідами кератиноцитів, утворюють на поверхні шкіри жирове мастило, що забезпечує її проникність та бактерицидність. 3точки зору фізико-хімічних законів дифузії, шкіра розглядається як проста мембрана.
Швидкість вивільнення JIPзалежить від площі поверхні ділянки шкіри, на якій знаходиться ЛР, а також від складу мазевої основи і способу нанесення мазі.
Процес шкіряної абсорбції залежить від розчинності ЛР у воді і жирах. Жиророзчинні ЛР легко проникають у шкіру, утримуються жировою клітчаткою, і лише невелика частина проникає в кров'яне русло. Жирова клітчатка є бар'єром для водорозчинних речовин. Тому в даних системах актуальне використання емульсійних середовищ типу в/м або м/в.
TTC—це дозована лікарська форма, на вигляд невеликого розміру (кругла) плівка діаметром 1,8см і площею 2,5см2 (рис. 26.2).Приклеюється вона, як правило, за вухом. печення шкіри йде з глибокої частини дерми. У шкірі кров на 60 %є венозною. Здорова шкіра —хороший бар'єр у відношенні до несприятливих чинників середовища. Кератин, що утворюється в клітинах епідермісу, надає йому стійкості до різних механічних, фізичних та хімічних впливів. Ліпіди, що виштовхуються сальними залозами, змішуючись з ліпідами кератиноцитів, утворюють на поверхні шкіри жирове мастило, що забезпечує її проникність та бактерицидність. 3точки зору фізико-хімічних законів дифузії, шкіра розглядається як проста мембрана.
Швидкість вивільнення JIPзалежить від площі поверхні ділянки шкіри, на якій знаходиться ЛР, а також від складу мазевої основи і способу нанесення мазі.
Процес шкіряної абсорбції залежить від розчинності ЛР у воді і жирах. Жиророзчинні ЛР легко проникають у шкіру, утримуються жировою клітчаткою, і лише невелика частина проникає в кров'яне русло. Жирова клітчатка є бар'єром для водорозчинних речовин. Тому в даних системах актуальне використання емульсійних середовищ типу в/м або м/в.
TTC—це дозована лікарська форма, на вигляд невеликого розміру (кругла) плівка діаметром 1,8см і площею 2,5см2 (рис. 26.2).Приклеюється вона, як правило, за вухом.
Напрями в дослідженнях з розробки терапевтичних систем:
пошук нових полімерних матеріалів;
розширення номенклатури розчинників;
розширення асортименту ЛР, які застосовуються в TTC.Лікарські речовини, що вводять в організм за допомогою TTC,
повинні:
мати достатню проникність через шкіру, щоб досягти до кровотоку в необхідних кількостях;
бути високоефективними, тобто в малих кількостях викликати терапевтичну дію;
мати достатню толерантність до шкіри;
бути придатними для профілактичного, тривалого застосування або для замісникової терапії.
698
За cп о cо б о м п pи г о т у в а н н я TTCподіляють на дві групи:
багатошарові пластирі, що складаються з окремих шарів (підкладки; резервуара, тобто шару, що містить активний інґре-дієнт і речовину, здатну його розчинюватити і уповільнювати всмоктування через шкіру; мембрани —полімерного шару, що регулює швидкість вивільнення ЛР; адгезивного (клеючогошару), до якого додана перша порція ЛР, що потрапляє на шкіру відразу ж після приклеювання пластиру; поверхневої захисної плівки, що знімається перед застосуванням);
це теж багатошаровий пластир, але шар резервуара і мембрана з'єднані в один загальний шар, який містить як ЛР, так і речовини, які сприяють розчиненню і які регулюють вивільнення ЛР в шкіру із шару, а також клеючий шар і поверхневу захисну плівку. Такі системи використовують в Японії.
Для підкладки, на якій закріплюється вся TTC,використовують тканини, папір, полімерні плівки, непроникні для ЛР і води.
Резервуар, тобто шар, в якому знаходиться діюча речовина, складається із носія, функцію якого виконують різні полімерні
матеріали.
Як речовини, що сприяють розчиненню ЛР, застосовують етанол, ДМСО, метиловий естер етиленгліколю, гліцеринмоноолеат або церинтриолеат.
Роль мембран відіграють різні полімерні плівки, які сприяють дозованому виходу ЛР із резервуара і тканини, одержані із поліпропілену, кополімеру етилену і вінілацетату, блок-кополімерів, силіконові смоли та ін. Вони застосовуються з лікарськими речовинами, що проникають через шкіру в загальний кровотік.
ЛР дифундує через оболонку, епідерму і звичайно через шкіру в кров'яне русло. Таким чином, ЛР надходить поступово, зменшується її побічна дія.
Найпростіший приклад —перцевий пластир. Каучук, що регулює швидкість вивільнення діючої речовини — капсаїцину використовується як резервуар. Дія забезпечується протягом 3 діб.
Застосовується TTC із скополаміном «Скоподерм ТТС», що використовується при захворюваннях органів руху, останній вивільняє алкалоїд через 3 дні в кількості від 5 до 10 мг/год через 1 см2 своєї поверхні. Система нагадує лейкопластир товщиною 150мкм і площею від 1до 10см2.
При коронарній недостатності з успіхом застосовують TTCз нітрогліцерином. Накладається вона в ділянці грудної клітки
або плечей.
У США випускається шість TTC: протизапальні, болезаспокійливі, а також пластирі, які містять антибіотики, вітаміни, протигрибкові препарати. Запропоновані також пластирі-транк-вілізатори.
699
Напрями в дослідженнях з розробки терапевтичних систем:
пошук нових полімерних матеріалів;
розширення номенклатури розчинників;
розширення асортименту ЛР, які застосовуються в TTC.Лікарські речовини, що вводять в організм за допомогою TTC,
повинні:
мати достатню проникність через шкіру, щоб досягти до кровотоку в необхідних кількостях;
бути високоефективними, тобто в малих кількостях викликати терапевтичну дію;
мати достатню толерантність до шкіри;
бути придатними для профілактичного, тривалого застосування або для замісникової терапії.
698
За cп о cо б о м п pи г о т у в а н н я TTCподіляють на дві групи:
багатошарові пластирі, що складаються з окремих шарів (підкладки; резервуара, тобто шару, що містить активний інґре-дієнт і речовину, здатну його розчинюватити і уповільнювати всмоктування через шкіру; мембрани —полімерного шару, що регулює швидкість вивільнення ЛР; адгезивного (клеючогошару), до якого додана перша порція ЛР, що потрапляє на шкіру відразу ж після приклеювання пластиру; поверхневої захисної плівки, що знімається перед застосуванням);
це теж багатошаровий пластир, але шар резервуара і мембрана з'єднані в один загальний шар, який містить як ЛР, так і речовини, які сприяють розчиненню і які регулюють вивільнення ЛР в шкіру із шару, а також клеючий шар і поверхневу захисну плівку. Такі системи використовують в Японії.
Для підкладки, на якій закріплюється вся TTC,використовують тканини, папір, полімерні плівки, непроникні для ЛР і води.
Резервуар, тобто шар, в якому знаходиться діюча речовина, складається із носія, функцію якого виконують різні полімерні
матеріали.
Як речовини, що сприяють розчиненню ЛР, застосовують етанол, ДМСО, метиловий естер етиленгліколю, гліцеринмоноолеат або церинтриолеат.
Роль мембран відіграють різні полімерні плівки, які сприяють дозованому виходу ЛР із резервуара і тканини, одержані із поліпропілену, кополімеру етилену і вінілацетату, блок-кополімерів, силіконові смоли та ін. Вони застосовуються з лікарськими речовинами, що проникають через шкіру в загальний кровотік.
ЛР дифундує через оболонку, епідерму і звичайно через шкіру в кров'яне русло. Таким чином, ЛР надходить поступово, зменшується її побічна дія.
Найпростіший приклад —перцевий пластир. Каучук, що регулює швидкість вивільнення діючої речовини — капсаїцину використовується як резервуар. Дія забезпечується протягом 3 діб.
Застосовується TTC із скополаміном «Скоподерм ТТС», що використовується при захворюваннях органів руху, останній вивільняє алкалоїд через 3 дні в кількості від 5 до 10 мг/год через 1 см2 своєї поверхні. Система нагадує лейкопластир товщиною 150мкм і площею від 1до 10см2.
При коронарній недостатності з успіхом застосовують TTCз нітрогліцерином. Накладається вона в ділянці грудної клітки
або плечей.
У США випускається шість TTC: протизапальні, болезаспокійливі, а також пластирі, які містять антибіотики, вітаміни, протигрибкові препарати. Запропоновані також пластирі-транк-вілізатори.
699
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691