26.2. Пероральні терапевтичні системи
Це таблетки, вкриті оболонкою, з отворами, їх ще називають елементарними осмотичними насосами. На вивільнення ЛР при цьому впливають такі фактори:
природа допоміжних речовин;
співвідношення кількості полімеру та ЛР;
форма матричної таблетки;
наявність оболонки.
Основний технологічний спосіб одержання пероральних ТС —покриття їх оболонкою та інкорпорування.
Серед ТС, одержаних шляхом інкорпорування, велике зацікавлення викликають матричні таблетки. Допоміжні речовини (ДР) у них утворюють безперервну сітчасту структуру (матрицю), в якій рівномірно розподілені ЛР. Матриця повільно розчиняється в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) чи виводиться з організму у вигляді пористої маси, пори якої заповнені рідиною. Такі таблетки ще називають скелетними, або каркасними. Крім того, матриця служить бар'єром, який обмежує контакт ЛР з рідинами ШКТ і контролює її вивільнення.
Залежно від природи ДР матриці поділяють на гідрофільні, гідрофобні, інертні та неорганічні.
Гідрофільні (гідроколоїди) матриці включають в себе похідні целюлози і альгінової кислоти, агар-агар, полімери акрилової кислоти та ін.
Гідрофобні (ліпідні) — це натуральні воски (карнаутський) або синтетичні тригліцериди жирних кислот: міристинової, пальмітинової, стеаринової; гідратованих рослинних олій; вищих жирних спиртів.
Інертні матриці утворені нерозчинними полімерами (полівінілхлоридом, поліетиленом, кополімерами вінілацетату, вінілхлоридом, мікрокристалічною целюлозою).
Неорганічні матриці одержують за допомогою нерозчинних речовин: двозаміщеного кальцію фосфату, аеросилу, барію сульфату, бентоніту, цеоліту та ін.
Як правило, матричні таблетки одержують прямим пресуванням:
суміші лікарських та допоміжних речовин;
мікрогранул та мікрокапсул;
сухого грануляту з використанням полімеру. Пористість матриці справляє значний вплив на швидкість
вивільнення ЛР, яку регулюють силою тиску пресування, ступенем здрібнення складових компонентів матриці, кількістю легкорозчинних речовин-перетворювачів. Як перетворювачі використовують натрію хлорид, ПЕГ та ін.
Ці речовини, розчиняючись у проникній рідині, збільшують в матриці кількість заповнених розчинником капілярів, що підвищує швидкість дифузії ЛР. Однак наявність в матриці великої кількості пор, заповнених повітрям, служить бар'єром і зменшує швидкість дифузії ЛР. Як правило, перетворювач уводять у склад таблетки простим змішуванням з компонентами матриці, що приводить до їх рівномірного розподілення. Існують й інші способи одержання таких таблеток.
Матричний тип представляють таблетки «Орос», які виконують функції осмотичного насосу. Вони складаються із ядра з водорозчинними лікарськими субстанціями і ДР, а також напівпро-никнорозчинною мембраною, в якій за допомогою лазера роблять отвори. 3 проникненням води через плівку речовина в ядрі повільно розчиняється. Насичений розчин, що утворився, всмоктує під дією осмотичного тиску нову порцію води, що проникає через мембрану, і безперервно видавлює розчин з діючою речовиною через отвір назовні (в шлунок чи кишечник) (рис. 26.1).
Перевага цієї форми полягає в тому, що введення діючих речовин не залежить від pHі від можливості точного розрахунку ступеня вивільнення.
Доки в системі знаходиться лікарська субстанція в нерозчинній формі, вивільнення йде з сталою швидкістю за рівнянням:
694
695
dm dt A h
площа поверхні оболонки, м2;
товщина оболонки, м;
K —коефіцієнт проникнення оболонки для води, (Па •год)-1; Ps —осмотичний тиск насиченого розчину лікарської субстанції, Па; S —розчинність лікарської субстанції, кг/м3. Кількість лікарської субстанції і час, за який відбувається вивільнення, узгоджене з рівнянням нульового порядку, визначається за формулами:
де т2 mt
S d
h dm
dt
кількість вивільненої субстанції, кг;
інтегральна кількість лікарської субстанції, яка знаходиться в системі, кг;
розчинність лікарської субстанції, кг/м3;
густина таблетки, кг/м3;
час вивільнення, год;
стала вивільнення за кінетикою нульового порядку, кг/год.
За цим рівнянням можна визначити діаметр дозувального отвору для необхідної кількості лікарського засобу, який вивільняється за певний час. Наприклад, таблетки тазоламід, які застосовують для зниження очного тиску при глаукомі.
Це таблетки, вкриті оболонкою діаметром 8мм, діаметр дозувального отвору 0,12мм. Через 6год ЛР вивільняється з них із сталою швидкістю (15мл/год).
Останнім часом апробовані пероральні ТС з літію сульфатом, феруму сульфатом та індометацином.
Відомі сьогодні системи призначені для важкорозчинних у воді ЛР, так званий «Пушпульний Орос». ТС мають дві камери. Одна із камер з отвором містить суспензію ЛР. Інша —відокремлена від першої еластичною оболонкою і заповнена осмотично активною речовиною (натрію хлоридом). Осмотичний тиск, що виник при розчиненні натрію хлориду, діє на еластичну перегородку і виштовхує із сталою швидкістю лікарську субстанцію через мік-роотвори назовні.
За останнє десятиліття доведено, що звичайне введення ЛР в організм (per os) у вигляді таблеток, порошків, мікстур тощо та ін'єкційний шлях уведення (підшкірне, внутрішньовенне, внут-рішньом'язове) мають низку вад і не зовсім відповідають вимогам сучасної медицини.
Відомо, що ліки, які вживаються перорально, справляють значний вплив на ШКТ і часто призводять до його захворювань, це унеможлює застосування ефективних ЛР (кислоти ацетилсаліцилової, індометацину, скополаміну, нітрогліцерину та ін.). Уведення ж ліків у кров за допомогою ін'єкцій, хоча і запобігає їх шкідливій дії на ШКТ, але не може забезпечити рівномірне, дозоване та тривале надходження ЛР.
Тому в багатьох країнах світу розроблені лікарські форми безперервного дозованого введення ЛР в кровотік через шкіру, обминаючи ШКТ та уникаючи вад ін'єкційного введення. Це транс-дермальні терапевтичні системи (TTC).
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691