21.3. Способи одержання супозиторіїв
У ПРОМИСЛОВИХ УМОВАХ.
ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ВИРОБНИЦТВА
Супозиторії у промисловому виробництві виготовляють двома методами —виливанням розплавленої маси у форми і пресуванням на спеціальному обладнанні.
Метод виливання. Промислове виробництво супозиторіїв цим способом проводиться найчастіше за технологічною схемою, яка складається з таких стадій:
приготування основи;
підготовка лікарських речовин і одержання концентрату;
612
613
введення лікарських речовин в основу;
формування (і упаковка) супозиторіїв;
пакування супозиторіїв.
Спочатку готують до роботи реактори, різноманітні ємкості, збірники, насоси та інше обладнання шляхом ретельної обробки гарячою парою, водою з мийними засобами, ополіскуванням і сушінням. Проводять санітарну обробку приміщень і підготовку робочого персоналу.
Приготування основи. Спочатку зважують компоненти основи. У реакторі з нержавіючої сталі з паровою оболонкою і мішалкою сплавляють компоненти основи при температурі 60—70 °С і перемішуванні протягом 40 хв. Основу фільтрують через друк-фільтр, використовуючи латунну сітку або бельтинг, і аналізують за температурою плавлення, застигання і часом повної деформації і передають в апаратне відділення.
Потім основу за допомогою стиснутого повітря подають у реактор, в якому готується супозиторна маса. Після цього в масу вводять лікарські речовини.
Введення лікарських речовин в основу. Лікарські речовини вводять в основу у вигляді водних розчинів (водорозчинні), жирових розчинів (жиророзчинні) або суспензій розтертих порошків в основах (нерозчинні у воді і жирах). Отримані розчини або суспензії називають концентратами.
Водорозчинні компоненти розчиняють у воді, нагрітій до 45 °С,жиророзчинні —у частині розплавленої жирової основи. Отримані концентрати фільтрують через бязь, а потім змішують із залишком основи.
Речовини, нерозчинні у воді та основі, вводять у вигляді суспензії. Попередньо подрібнені лікарські речовини змішують у реакторі з рівною або полуторною кількістю основи, нагрітої до температури 40—50 °С. Отриманий концентрат охолоджують і розмелюють на колоїдних млинах або для термолабільних речовин — за допомогою тривалкових мазетерок. Крім того, для одержання якісних суспензій можуть використовуватися роторно-пульсацій-ні апарати, ротаційно-зубчасті насоси та інше обладнання. Час розтирання концентрату триває від 2до 4год для одержання необхідного ступеня дисперсності лікарської речовини, який уводять в основу за типом суспензії.
Готовий концентрат за допомогою насоса (через шланг із капроновим ситом) зливається в реактор (із турбінною або якірною мішалкою) для змішування із залишком основи. Операція приготування супозиторної маси проводиться при постійному перемішуванні і температурі 45—50 °С. Після позитивного аналізу (однорідність змішування компонентів, температура застигання і плавлення, час повної деформації) маса подається на стадію виливання супозиторіїв.
Потім супозиторії формують та упаковують.
Для виливання супозиторіїв використовуються автоматичні лінії типу «Sarong 200 S» (рис. 21.1)із безпосереднім дозуванням маси у сформовані комірки з полівінілхлоридної плівки з подальшою укладкою продукції в пачки.
3 двох рулонів (позиція 1) подаються по одній вертикально поставленій стрічці алюмінієвої фольги або полівінілхлоридної плівки. Обидві стрічки спочатку проходять роздільно і у різаль- •ному блоці (позиція 2) розрізаються у вертикальному напрямі, щоб виконати бездоганне формування. Крім того, завдяки розрізам полегшується наступний відрив упакованих супозиторіїв із смуги. У позиції 3 обидві стрічки формуються (чеканяться) у ча-шеподібні половинки, які надалі (позиція 4) з'єднуються в комплектну форму та у позиції 5 термозварюються. При цьому зверху кожної форми залишається відкритим наповнювальний отвір, через який наповнювальна голка (позиції 6, 7) вливає розплавлену cy-позиторну масу. Таким чином, сформована з фольги упаковка одночасно служить ливарною формою. Наповнювальна двостінна
614
615
ємкість 7містить майже 30л маси. Необхідна температура маси підтримується постійно за допомогою водяного обігріву при безперервно діючій мішалці. Дозування проводиться за допомогою насоса. На наступній позиції 8 упаковка герметично закривається і оснащується (позиція 9) між окремо звареними супозиторіями додатковими поперечними ребрами жорсткості (холодне тиснення). Далі (позиції 10 і 11) від стрічки нарізають смужки за певною кількістю супозиторіїв (5, 6, 10). Відрізана смужка надходить на охолоджувальну ділянку (позиція 12), після проходження якої утворюється готова упаковка. Зовнішня поверхня фольги (товщина 40 мкм) покрита розтягнутою поліпропіленовою плівкою (12,5 мкм), а внутрішня — полірована під зварювання при нагріванні або нашарована поліетиленом високого тиску масою 20 г/м2.
Продуктивність лінії 16 000—20 000 штук за годину.
Для виливання супозиторіїв використовується також автоматична лінія «Farmo Dui FD 22/U» (Італія), яка має приблизно таку ж схему. Продуктивність 22000—25000штук за годину.
Іноді виливання супозиторіїв здійснюють на автоматах із роздільними операціями відливання та пакування. У таких випадках використовуються напівавтоматичні пристрої «Франко-Кре-спі». Виливання ректальних і вагінальних свічок тут відбувається без операції пакування. Пристрій оснащений:
двома живильними бункерами із паровим обігрівом і лопатевими мішалками (70—600об/год), в які подається супозиторна маса;
приймачами-дозаторами;
дозувальними насосами;
трьома синхронно обертовими дисками;
гніздами металевих форм (форми кількістю по 36штук розташовуються на двох крайніх обертових дисках);
холодильною установкою;
ножем, який підігрівається, для зняття надлишку маси;
пристроєм для виштовхування супозиторіїв у приймальні збірники і лотки.
Після формування супозиторії відбраковуються за зовнішнім виглядом, проводиться їх аналіз. Сушать супозиторії при температурі 10—15 °Спротягом 2—3год із додатковим обдуванням повітрям для видалення охолоджувальних і змазувальних компонентів.
Готові супозиторії надходять на фасовку та упаковку за допомогою напівавтоматів.
Напівавтомат для пакування супозиторіїв діє за такою схемою. Супозиторії вручну вкладаються в комірки обертового диска, із якого горизонтальним штовхачем вони виштовхуються через вхідний отвір, утворений целофановими стрічками. Свічки
приймаються утримувачем, пресувальні штампи покривають і запаковують свічки в целофан. За допомогою відсікального пристрою, відбувається їх розподіл по 5штук і відрізання.
Запаковані свічки надходять на автомати, де вкладаються по 10штук у картонні коробки, куди вкладають листок-вкладиш, проставляють на етикетці номер серії і термін придатності.
Зберігають готову продукцію в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 20 °С,у щільно закритих контейнерах. На етикетці додатково зазначають: назву діючої речовини і її вміст в одиниці дозованого лікарського засобу; спосіб застосування; умови зберігання; термін придатності.
При приготуванні супозиторіїв методом виливання їх маса залежить від розміру гнізда форми (об'єму), питомої маси використаних лікарських речовин і основи.
По-перше, коли лікарські речовини входять до складу супозиторіїв кількістю до 5 %,або добре розчинні в основі, можна не брати до уваги цей незначний об'єм, що вони займуть у формах.
По-друге, коли речовини входять у супозиторні основи у великих кількостях, не можна нехтувати тим об'ємом основи, який витісниться при виливанні у форми. У цих випадках необхідно знайти точне співвідношення між об'ємом, який займають лікарські речовини, і об'ємом основи, інакше точність дозування буде порушена. Це співвідношення виражається «коефіцієнтом заміщення» і «оберненим коефіцієнтом заміщення».
Коефіцієнтом заміщення Еж називають кількість лікарської речовини, що заміщає одну масову частину жирової основи з питомою масою 0,95,тобто ця кількість лікарської речовини займає такий же об'єм, як і одна масова частина жирової основи.
Оберненим коефіцієнтом заміщення 1/£ж називають кількість жирової основи, що заміщає одну масову частину лікарської речовини. Тобто кількість жирової основи еквівалентна за об'ємом 1,0г лікарської речовини.
У табл. 21.1наведені значення E і 1/ЕЖ для лікарських речовин, що найчастіше використовуються в супозиторних лікарських формах.
Вадою методу виливання є те, що може відбутись розшарування маси під час дозування і застигання особливо в тих випадках, коли до складу супозиторної маси включені нерозчинні інґредієн-ти з великою густиною чи рідини, які погано змішуються з водою. Щоб запобігти цьому, необхідно збільшити в'язкість основи, уникати високої температури при виливанні маси і проводити перемішування маси перед виливанням у форми.
Важливе значення в удосконалюванні технології виготовлення супозиторіїв має спосіб нетермічного приготування пресуванням композицій охолоджених і здрібнених основ із лікарськими речовинами.
616
617
Таблиця 21.1 Коефіцієнт заміщення жирових і желатин-гліцеринових основ для деяких лікарських речовин
Лікарська речовина | Еж | V-E» | £ж-г | !/£;ж.г |
Ампіокс | 1,14 | 0,88 | 0,94 | 1,06 |
Ампіцилін | 1,0 | 1,0 | 0,826 | 1,21 |
Анальгін | 1,27 | 0,79 | 1,05 | 0,95 |
Анестезин | 1,33 | 0,75 | 1,1 | 0,91 |
Антипірин | 1,25 | 0,80 | 1,03 | 0,97 |
Апілак | 1,48 | 0,68 | 1,22 | 0,82 |
Барбаміл | 1,81 | 0,55 | 1,55 | 0,67 |
Барбітал | 1,06 | 0,94 | 0,875 | 1,14 |
Барбітал натрію | 1,81 | 0,55 | 1,50 | 0,67 |
Бензилпеніциліну натрієва сіль | 1,2 | 0,83 | 0,99 | 1,01 |
Вісмуту нітрат основний | 4,8 | 0,21 | 3,96 | 0,25 |
Глюкоза | 1,23 | 0,81 | 1,02 | 0,98 |
Галуни алюмокалієві | 1,8 | 0,56 | 0,49 | 0,67 |
Дерматол | 2,6 | 0,38 | 2,15 | 0,465 |
Диклоксациклін | 1,1 | 0,91 | 0,91 | ІД |
Етакридину лактат | 1,50 | 0,63 | 1,31 | 0,76 |
Еуфілін | 1,25 | 0,80 | 1,03 | 0,87 |
Іхтіол | 1,1 | 0,91 | 0,91 | 1,1 |
Кальцію глюконат | 2,01 | 0,50 | 1,66 | 0,60 |
Кальцію лактат | 1,53 | 0,65 | 1,26 | 0,70 |
Камфора | 0,98 | 1,02 | 0,81 | 1,23 |
Кислота аскорбінова | 1,73 | 0,58 | 1,43 | 0,70 |
Кислота борна | 1,60 | 0,625 | 1,32 | 0,76 |
Кислота виннокам'яна | 1,03 | 0,97 | 0,85 | 1,17 |
Кислота лимонна | 1,27 | 0,79 | 1,05 | 0,95 |
Кокаїну гідрохлорид | 1,18 | 0,85 | 0,975 | 1,025 |
Ксероформ | 4,8 | 0,21 | 3,96 | 0,25 |
Левоміцетин | 1,59 | 0,63 | 1,31 | 0,76 |
Закінчення табл. 21.1
Лікарська речовина | Е* | 1/-БЖ | Яж-г | і/яж.Р |
Лист наперстянки (порошок) | 1,81 | 0,55 | 1,50 | 0,67 |
Лінкоміцин | 1,20 | 0,83 | 0,99 | 1,01 |
Ментол | 1,09 | 0,92 | 0,90 | 1,11 |
Метациклін | 1,14 | 0,88 | 0,94 | 1,06 |
Метацилін | 1,08 | 0,93 | 0,89 | 1,12 |
Морфію гідрохлорид | 1,18 | 0,85 | 0,97 | 1,03 |
Натрію бромід | 2,22 | 0,45 | 1,83 | 0,546 |
Натрію гідрокарбонат | 2,12 | 0,47 | 1,73 | 0,57 |
Натрію саліцилат | 2,50 | 0,40 | 2,06 | 0,48 |
Новобіоцин натрію | 1,20 | 0,83 | 0,99 | 1,01 |
Новокаїн | 1,40 | 0,71 | 1,156 | 0,865 |
Оксацилін | 1,04 | 0,96 | 0,86 | 1,16 |
Олія рицинова | 1,0 | 1,0 | 0,826 | 1,21 |
Осарсол | 1,45 | 0,69 | 1,20 | 0,83 |
Папаверину гідрохлорид | 1,59 | 0,63 | 1,31 | 0,76 |
Парафін | 1,0 | 1,0 | 0,826 | 1,21 |
Протаргол | 1,40 | 0,71 | 1,156 | 0,865 |
Резорцин | 1,41 | 0,71 | 1,165 | 0,858 |
Сірка осаджена | 1,141 | 0,71 | 1,165 | 0,858 |
Стрептоцид | 1,61 | 0,62 | 1,33 | 0,75 |
Танін | 0,90 | 1,10 | 0,74 | 1,35 |
Теофілін | 1,23 | 0,81 | 1,02 | 0,98 |
Фенілсаліцилат | 1,40 | 0,72 | 1,16 | 0,86 |
Фенобарбітал | 1,40 | 0,72 | 1,16 | 0,86 |
Фенол | 1,10 | 0,91 | 0,91 | 1,10 |
Феруму лактат | 1,59 | 0,63 | 1,31 | 0,76 |
Фурозалідон | 1,81 | 0,55 | 1,50 | 0,67 |
Хініну гідрохлорид | 1,20 | 0,83 | 0,99 | 1,01 |
Хінозол | 1,36 | 0,74 | 1,12 | 0,89 |
Хлоралгідрат | 1,20 | 0,83 | 0,99 | 1,01 |
Цинку оксид | 4,00 | 0,25 | 3,30 | 0,30 |
Цинку сульфат | 2,0 | 0,50 | 1,65 | 0,61 |
618
619
Методом пресування на ексцентрикових таблеткових машинах при охолоджуванні пуансона, матриці та кожуха можна одержувати від 40до 100тис. супозиторіїв за годину. Супозиторну масу зазвичай охолоджують у холодильній камері до 3—5 °С,подрібнюють і просівають. До складу грануляту вводять лактозу, сахарозу, аеросил, крохмаль для коригування технологічних властивостей.
Перевага цього методу полягає в можливості запобігти деструкції термолабільних лікарських речовин, відсутності седиментації діючої речовини і уникнути її можливої несумісності з розплавленою супозиторною основою.
Цей метод може застосовуватись при використанні пластичних основ. Оскільки маса дозується за об'ємом, потрібно використовувати коефіцієнт заміщення лікарських речовин.
У процесі виготовлення пресованих супозиторіїв непотрібно прикладати значні зусилля для виштовхування, тому що частинки жирової основи відіграють роль ефективного мастила у присті-ночному шарі внаслідок їх інтенсивного пластичного витікання.
Метод пресування є особливо придатним у виробництві супозиторіїв із серцевими глікозидами, деякими термолабільними гормональними препаратами, біогенними стимуляторами, тому що в процесі приготування забезпечується висока точність дозування, термостабільність лікарських речовин.
21.4. СТАНДАРТИЗАЦІЯ СУПОЗИТОРІЇВ. НОМЕНКЛАТУРА
Відповідно до Державної фармакопеї України супозиторії контролюють за такими показниками: опис, ідентифікація діючих речовин і антимікробних консервантів, середня маса і однорідність маси, розпадання, однорідність вмісту, температура плавлення або час повної деформації, розчинення, супровідні домішки, мікробіологічна чистота, кількісне визначення діючих речовин і антимікробних консервантів. При необхідності додатково контролюють кислотне та перекисне числа, а також розмір частинок.
Супозиторії мають бути однорідними. Однорідність визначають візуально, на поздовжньому зрізі мають бути відсутні вкраплення.
Однорідність маси чи середню масу визначають зважуванням 20супозиторіїв з точністю до 0,01г. Відхилення в масі не повинне перевищувати ±5 %.Якщо немає інших зазначень, супозиторії з вмістом діючої речовини менше 2мг або менше 2 %від загальної маси мають витримувати випробування на однорідність вмісту діючої речовини в одиниці дозованого лікарського засобу.
620
Для супозиторіїв, виготовлених на ліпофільних основах визначають температуру плавлення, яка не повинна перевищувати 37 °С.Температуру плавлення вимірюють відкритим капілярним методом (ДФУ, п. 2.2.15).
Якщо визначити температуру плавлення важко, визначають час повної деформації, який має становити не більше 15хв.
Визначення часу повної деформації проводять згідно з методикою додатка 1до статті «Лікарські засоби для ректального застосування» (ДФУ).
Для супозиторіїв, які виготовлені на гідрофільних основах, визначають час розчинення за методикою тесту «Розчинення» для твердих дозованих форм (ДФУ, п. 2.9.3).Час розчинення має бути не більше 60хв.
Тест на розпадання супозиторіїв проводять за методикою «Розпадання супозиторіїв і песаріїв» (ДФУ, п. 2.9.2).Супозиторії на жирових основах повинні розпадатися за 30хв, а на гідрофільних —через 60хв.
Номенклатура супозиторіїв. У номенклатуру супозиторіїв і піхвових кульок промислового виробництва включені такі найменування (приклади прописів):
Цефекон (Suppositoria«Cefeconum»).Склад: саліциламіду 0,6г, амідопірину 0,2г, фенацитину 0,2г, кофеїну (або кофеїн-бензо-ату натрію) 0,05 г.
Бетіол (Suppositoria «Bethiolum»). Склад: екстракту беладони 0,15 г, іхтіолу 0,2 г.
Анузол (Suppositoria«Anusolum»).Склад: екстракту беладони 0,02г (або 0,015г), ксероформу 0,1г, цинку сульфату 0,05г, гліцерину 0,12г.
Анестезол (Suppositoria«Anaesthesolum»).Склад: анестезину 0,1г, дерматолу 0,04г, ментолу 0,004г, цинку оксиду 0,02г.
Супозиторії з гліцерином (SuppositoriacumGlycerino).Склад: гліцерину 1,44г (або 2,46г), кислоти стеаринової 0,12г (або 0,25г), натрію вуглекислого кристалічного 0,06г (або 0,13г) .
Супозиторії з дигітоксином (SuppositoriacumDigitoxino)містять дигітоксину 0,00015г.
Свічки антисептичні біологічні (Suppositoria antiseptica biologica). Склад: сухої суміші бичачої плазми і тромбопластину 0,9г, левоміцетину 0,02г, новокаїну 0,12г, екстракту беладони
0,015 г.
Свічки апілаку (Suppositoria«Apilacum»)містить апілаку ліо-філізованого 0,005г (або 0,01г).
Нео-Анузол (Suppositoria «Neo-Anusolum»). Склад: цинкуок-сиду 0,2г, бісмуту нітрату основного 0,075г, таніну 0,05г, йоду 0,005г, резорцину 0,005г, метиленового синього 0,003г.
621
Свічки з іхтіолом (SuppositoriacumIchthyolo)містять іхтіолу 0,2 г.
Осарбон (Giobuli«Osarbonum»).Склад: осарсолу 0,35г, кислоти борної 0,3г, глюкози 0,3г.
Осарцид (globuli«Osarcidum»).Склад: осарсолу 0,3г, глюкози 0,2г, кислоти борної 0,3г, стрептоциду 0,3 г.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691