13.5. Технологія порошків
Процес виробництва цієї лікарської форми складається з таих стадій:
Здрібнювання вихідних матеріалів.
Розділення частинок порошку за розмірами.
Змішування окремих компонентів.
Фасування і пакування.
Здрібнювання вихідних матеріалів. На стадії здрібнювання важливо правильно вибрати здрібнювальну машину: враховуються фізико-хімічні властивості матеріалу, розмір вихідного матеріалу і кінцевого продукту, загальна кількість матеріалу, який необхідно здрібнювати.
Розділення частинок порошку за розмірами. Залежно від медичного призначення і способу застосування до порошків висувають різні вимоги стосовно дисперсності. Кристалічні порошки, призначені для розчинення перед їх вживанням хворим (магнію сульфат, кислота борна та ін.), зазвичай відпускають у вигляді середньодрібних, середньокрупних і навіть крупних порошків (0,2—0,3 мм). Порошки-присипки, призначені для лікування різних ушкоджень шкіри або слизових оболонок, повинні мати високий ступінь дисперсності (0,090—0,093 мм) для збільшення сумарної активної поверхні частинок цих речовин і зменшення їхньої травмуючої дії.
Під час виробництва складних порошків у заводських умовах кожну речовину, що входить до складу суміші, здрібнюють окремо і просівають крізь відповідне сито. При просіюванні сумішей через отвір сита насамперед проходять частинки більш дрібні і ті, які мають більшу масу. Потім відсіваються легші і більші за розміром частинки. Унаслідок цього відсів являє собою масу із шарами різної якості. Тому інґредієнти після просіювання необхідно знову ретельно змішати.
Змішування окремих компонентів. Змішування порошків здійснюють у змішувачах. Найбільш простим і легким способом змішування є такий, при якому інґредієнти входять приблизно в однакових кількостях, із частинкамиоднакових розмірів, близькими за густиною. Усі компоненти засипають у змішувач і перемішують до одержання однорідної суміші. Якщо при зазначених однакових умовах питома маса порошків, що змішуються, різна, то тривалість перемішування збільшується.
Якщо в суміш входить компонент у невеликій кількості, то для підвищення рівномірності розподілу необхідне додаткове здрібнювання його частинок. При цьому, чим менша його концентрація в суміші, тим дрібніші повинні бути частинки цього інгредієнта. При значній різниці в розмірах частинок окремих компонентів доцільно зменшити великі частинки до розмірів найменших для одержання рівномірної суміші.
Якщо до великої кількості речовин треба додати незначну кількість отруйного або сильнодіючого інґредієнта, то спочатку необхідно останню речовину ретельно змішати з одним із інґреді-єнтів або індиферентною порошкоподібною речовиною. У змішувач завантажують речовину, що входить у суміш в найбільшій кількості, а потім до неї додають приготовлену суміш з отруйною або сильнодіючою речовиною, після чого порошки ретельно перемішують.
У деяких випадках речовини, що входять до складу суміші в невеликих кількостях, краще розчинити. Отриманий розчин змішують з іншим матеріалом.
301
300
Фасування та пакування порошків. Фармацевтична промисловість випускає прості і складні порошки, як правило, у багато-дозових упаковках (нерозділені). Фасування порошків здійснюється за допомогою спеціальних дозаторів: в основному шнекових і вакуумних, які працюють за об'ємним принципом. Об'ємні дозатори прості за будовою, нескладні в експлуатації і при відносній похибці 2—3 %забезпечують продуктивність до 300доз за хвилину. Із зменшенням дози препарату і збільшенням швидкості дозування похибка зростає.
Принцип роботи шнекового дозатора показаний на рис. 13.1.Порошок завантажують у бункер 1.За допомогою регулятора він подається напрямною мішалкою 2 через дросельний клапан 3 униз у завантажувальну лійку 4, в якій підтримується рівень порошку. Процес дозування здійснюється поворотом вертикального дозувального шнека 5 у підготовлений флакон 6.
302
Принцип роботи камерного вакуумного дозатора поданий на рис. 13.2.Порошок, що фасується, подається в завантажувальну лійку 1.Мішалки 2 і 3, які обертаються відповідно навколо вертикальної і горизонтальної осей, забезпечують рівномірний розподіл порошку в наповнювальній камері 4. У роторі 6, що замикає низ наповнювальної камери, розташовані вісім дозувальних отворів 5. Із центра колеса в ці отвори встановлені на різьбі дозувальні поршні 8, які визначають об'єм наповнення. Ротор періо-
дично, після кожного циклу, повертається на 1/8його об'єму, дозувальні отвори встановлюються під наповнювальною камерою, при цьому порошок всмоктується в отвори, що знаходяться під вакуумом. Після двох циклів зовнішня поверхня наповнювально-го колеса очищається ракелем 9, а надлишок порошку відсмоктується. Подальші два цикли переводять ротор у положення суміщення з отвором горловини підготовленого флакона 7.Порошок висипається у флакон під дією короткого імпульсу стиснутого повітря.
Маркування. Зберігання. Порошки для зовнішнього і ораль-ного застосування на етикетці мають назву і кількість діючих речовин, термін придатності, умови зберігання, спосіб застосування. Для оральних порошків додатково зазначають назву і концентрацію всіх антимікробних консервантів.
Зберігають порошки в щільно закритих контейнерах; якщо препарат містить леткі речовини,—у повітронепроникних контейнерах.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691