13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків

Сіль карловарська штучна (Salcarolinumfactitium) —білий порошок, розчинний у 10частинах води. Склад: натрію сульфат висушений — 44частини, натрію гідрокарбонат — 36частин, натрію хлорид — 18частин, калію сульфат — 2частини. Порошки здрібнюють і просівають. Отримані середньодрібні по­рошки в зазначених вище співвідношеннях змішують, просіва­ють (розмір 0,2 мм) і знову перемішують. Препарат стандартизу­ють за кількісним вмістом кожного компонента суміші.

Застосовують як проносний і жовчогінний засіб.

Фасують препарат у скляні банки або поліетиленові пакети по 125г.

Зберігають у сухому прохолодному місці.

Порошок кореня солодки складний (PulvisGlycyrrhizaecompositus) —зеленувато-жовтого кольору, має запах кропу, гір-куватого-солодкий на смак. Склад: кореня солодки і олександрій­ського листя —по 20частин, плодів фенхеля і сірки очищеної —по 10частин, цукру — 40частин. Середньодрібні порошки зазна­чених речовин змішують, просівають (розмір 0,2 мм) і знову пере­мішують.

Застосовують як легке проносне.

Препарат упаковують у банки з темного скла.

Зберігають у сухому, захищеному від світла місці.

Гальманін (Galmaninum) —білий або рожевий, жирний на дотик порошок. Склад: кислоти саліцилової — 2частини, цинку

303

Застосовують зовнішньо у вигляді присипки як антисептич­ний, підсушувальний засіб при пітливості ніг.

Препарат упаковують у картонні коробки по 50г.

Зберігають у сухому місці.

Дитяча присипка (Aspersiopuerilis) —білий порошок. Склад: крохмалю і цинку оксиду —по 10частин, тальку — 80частин. Технологія виготовлення аналогічна гальманіну.

Застосовують зовнішньо при захворюваннях шкіри.

Препарат упаковують у картонні коробки по 50г.

Зберігають у сухому місці.

Присипка аміказолу (AspersioAmycazoli) —білий або трохи сіруватий порошок. Склад: аміказолу — 2або 5частин, тальку — 98або 95частин. Технологія виготовлення аналогічна гальма­ніну.

Застосовують зовнішньо як протигрибковий засіб.

Препарат випускають у картонних коробках по 40г.

Зберігають у захищеному від світла місці.

3 простих порошків промисловість випускає: магнію сульфат (Magnesiisulfas)в упаковці по 5, 10, 30і 50г; кислоту борну (Acidumboricum)у пакетах із поліетиленцелофанової плівки по 10 г; калію перманганат (Kaliipermanganas)в упаковці по 5і 10г та ін.

14.1. ВИЗНАЧЕННЯ ТАБЛЕТОК ЯК ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ

Таблетки (Tabulettae,від лат. tabuki —дошка, tabekie —дощечка, плитка) —тверда лікарська форма, що містить одну дозу однієї або більше діючих речовин, отримана пресуванням певного об'єму частинок. Таблетки призначені для приймання все­редину. Деякі таблетки ковтають цілими, деякі — попередньо роз­жовують, інші ж розчиняють або диспергують у воді перед вжи­ванням або залишають у роті, де діюча речовина вивільняється.

Ще в «Каноні лікарської науки» Абу Алі Ібн Сіни згадуються такі лікарські форми, як коржі (є прообразом сучасних таблеток). Таблетки залежно від п pи з н а ч eн н я і д о з у в а н н я, поді­ляються на дозовані форми для безпосереднього застосування і недозовані, для зберігання і наступного застосування.

Перші відомості про таблетки з'явилися в середині XIXсто­ліття. У 1844році в Англії Брокедон отримав патент на приготу­вання таблеток калію гідрокарбонату методом пресування. У 1846—1897роках виробництво таблеток було налагоджено в США, Франції, Швейцарії. У 1872році в Німеччині таблетки вперше запропонував Розенталь.

У Росії перша велика таблеткова майстерня була відкрита в 1895році на заводі військово-медичних заготівель у Петербурзі (нині Санкт-Петербурзький хіміко-фармацевтичний завод).

У 1900році член комісії «3пресування медикаментів запасу польової аптеки при аптечному відділі заводу військово-медич­них заготівель» професор Л. Ф. Ільїн написав першу дисертацію «Про спресовані медикаменти, або таблетки». У 1901році вперше таблетки як дозована лікарська форма включені у Шведську фар­макопею.

Таблетки, що випускаються хіміко-фармацевтичною промис­ловістю, складають приблизно 40 %виробництва готових лікар­ських засобів. Виробництво таблеток в усьому світі щорічно зрос­тає на 10—15 %.За даними ВООЗ, такі темпи залишаться до кінця першого десятиріччя XXIстоліття.

305