2.5. Матеріальний баланс
При виробництві готових лікарських засобів кількість готового продукту разом із побічними продуктами й відходами завжди менша за кількість вихідних матеріалів із-за наявних на кожному виробництві матеріальних втрат, рівень яких залежить від досконалості технологічного процесу.
32
33
Це явище ілюструється так званим рівнянням матеріального балансу, що має вигляд:
Сі=(С2+Сз+С4) + С5.
Матеріальний баланс —співвідношення між кількістю вихідної сировини, матеріалів, напівпродуктів і проміжної продукції (С1), використаних у виробництві, і кількістю фактично отриманої готової продукції (С2), побічних продуктів (С3), відходів або покидьків (С4) і втрат (C-),тобто співвідношення теоретично можливого і практично отриманого виходу готової продукції. У разі, якщо побічні продукти виробництва відсутні, рівняння матеріального балансу спрощується:
Сх = С2 + С5.
Матеріальні втрати при виробництві лікарських препаратів бувають різного походження, тому їх розподіляють на кілька груп:
механічні, які виникають здебільшого при відсутності або недостатній механізації переміщення матеріалів під час переробки (проливання рідини, розпилення, утруска, бій і т. ін.);
фізико-хімічні, що спостерігаються у разі проведення технологічного процесу без урахування фізико-хімічних властивостей лікарських речовин (неповне екстрагування діючих речовин із лікарської рослинної сировини, втрати легколетких розчинників під час фільтрації, ефірного масла при випарюванні тощо);
хімічні, що можливі внаслідок недотримання або неправильного вибору параметрів проведення хімічних реакцій (синтезу).
Матеріальний баланс має велике практичне значення, тому що він зумовлює ступінь досконалості технологічного процесу. Чим повніше він складений, тим детальніше вивченою є технологія даного препарату. Чим менше в балансі різного роду втрат, тим правильніше здійснюється процес виробництва. Iнавпаки —чим більше в балансі матеріальних втрат, тим менш досконалою вважається технологія цього препарату.
Матеріальний баланс лежить в основі регламенту виробництва і дає можливість оцінити рівень організації технологічного процесу, порівняти ефективність його проведення на різних виробництвах, що випускають однойменну продукцію.
Матеріальний баланс складається на підставі проведеного експерименту на одиницю продукції, що випускається, на один виробничий потік або потужність усього виробництва. Для нових виробництв його складають за даними проекту, для діючих —за досягнутими показниками роботи в останній рік перед затвердженням регламенту. Його переглядають тільки в разі включення
у технологічний процес (чи виключення з нього) операцій або стадій, що значно впливають на витрати сировини чи кількість відходів.
Матеріальний баланс може бути поданий як у вигляді алгебраїчного рівняння, так і у формі таблиць надходження й витрат матеріалів, що є характерним для технологічних регламентів виробництва готових лікарських засобів. У прибутковій частині балансу зазначається кількість матеріалів, уведених у виробництво, а у видатковій частині —кількість отриманих матеріалів і втрат. У підсумку прибуткова і видаткова частини балансу повинні складати однакові суми.
Складається матеріальний баланс як для технологічного процесу загалом, так і на кожну окрему стадію або технологічну операцію (постадійний матеріальний баланс). Він може охоплювати всі матеріали (загальний, сумарний баланс) або кожний окремий компонент. Матеріальний баланс складається на одну серію продукції за об'єктивними результатами запропонованого рівня технології виготовлення лікарських засобів.
У регламентах виробництва слід подавати дві таблиці матеріального балансу для кожної серії продукції. У першій таблиці для кожної стадії технологічного процесу наводяться дані про види й кількість (масу, об'єм, молярну масу, штуки) сировини, напівпродуктів, матеріалів, відходів і готових продуктів, витрачених і отриманих у процесі виробництва. Послідовність стадій виробництв відображається блок-схемою технологічного процесу.
Таблиця складається для однієї серії готової продукції (напівпродукту). Визначення серії подано у відповідній нормативній документації.
Постадійний матеріальний баланс можна відобразити у вигляді таблиці 2.1(приклад виробництва настойки звіробою).
Залежно від особливостей сировини баланс на деякі стадії виробництва ведуть не тільки за технічною масою матеріалів (графа 3),але й за кількістю основної речовини (графа 4).Наприклад, для спирту —за абсолютним спиртом, для таблеток, капсул, мазей і т. д. —за вмістом діючих речовин, для рослинної сировини —за екстрактивними речовинами, вологою або діючими речовинами.
Наводимо приклад розрахунку спирту 96 %-вого для одержання настойки.
Розрахунок здійснюють таким чином:
Технічна маса 96 %-вого спирту етилового на одну серію складає 389,48кг.
Об'єм 96%-вого спирту етилового при цьому складатиме 482,33л (V= m/p, 389,48/0,8075).
Знаходимо кількість абсолютного спирту в літрах, що міститься в 389,48кг 96%-вого спирту. В алкогометричній таблиці № 1ДФ XI(вип. 1)знаходимо, що в 100г 96%-вого спирту міститься 119,04мл абсолютного спирту, отже, в 389,48кг міститься 463,63л абсолютного спирту.
34
35
Таблиця 2.1 Виробництво настойки звіробою
До таблиці записуємо отримані результати:
Найменування | Вміст речовини, % | Витрачено і одержано | ||||
Маса | Об'єм, л | Кількість, шт. | ||||
загальна, кг | основної речовини, кг | молярна, кг/моль | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Завантажено на стадії ТП2. Одержання настойки | ||||||
А. Напівпродуктів Відгін спирту зі шроту р = 0,9480 | 40,0 | 32,50 | 13,71 |
| 34,28 |
|
Б. Сировини Трава звіробою |
| 200,00 |
|
|
|
|
Спирт етиловий р = 0,8075 | 96,0 | 389,48 | 463,63 |
| 482,33 |
|
Вода очищена р = 0,9982 |
| 707,95 |
|
| 709,21 |
|
Разом |
| 1329,93 | 477,34 |
|
|
|
Одержано на стадії | ||||||
А. Напівпродукти Настойка звіробою нефасована, р = 0,9289, у тому числі |
| 1077,18 |
|
| 1159,63 |
|
спирт етиловий | 39,0 |
| 452,84 |
|
|
|
Відходи, у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
Шрот із залишками настойки, у тому числі |
| 229,60 |
|
|
|
|
спирт етиловий | 39,0 |
| 14,91 |
|
|
|
Осад на фільтрі |
| 0,35 |
|
|
|
|
Втрати, у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
Спирт етиловий, р = 0,9480 | 40,0 | 7,20 | 3,04 |
| 7,60 |
|
Настойка звіробою нефасована, р = 0,9289, у тому числі |
| 15,60 |
|
| 16,79 |
|
спирт етиловий | 39,0 |
| 6,55 |
|
|
|
Разом |
| 1329,93 | 477,34 |
|
|
|
36
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Спирт етиловий, р= 0,8075 | 96,0 | 389,48 | 463,63 |
| 482,33 |
|
Об'єми розчинів різних концентрацій (графа 6)зазвичай не підсумовують у зв'язку з можливим явищем контракції.
Під найменуваннями відходів і втрат указують сировину, матеріали і напівпродукти, що містяться в них. За наявності у відходах і втратах великої кількості інґредієнтів дозволяється не перелічувати їх, а лише вказати сумарну кількість.
Графа 5заповнюється для виробництв, пов'язаних із хімічними перетвореннями, а графа 7 —для виробництв готових лікарських засобів.
Значення об'єму рідин у графі 6не виключає даних про їх маси в графах 3—5.
Матеріальний баланс складається з припустимих показників якості сировини, а при завантаженні здійснюється перерахунок на їх вміст у відповідності з даними аналізу. Фактичні дані відображаються в операційному листку (протоколі виготовлення). Зазначені в матеріальному балансі втрати —це межа, яку не можна перевищувати.
Зведений матеріальний баланс серії продукції подається також у вигляді таблиць (табл. 2.2),в яких наводяться відомості про види й кількість витраченої сировини та напівпродуктів (колонка «Витрачено») і отриманих продуктів у процесі роботи (колонка «Одержано»).
При складанні таблиці можливі варіанти з використанням одиниць вимірювання, введенням додаткових колонок (кількість у штуках, маса в кілограмах тощо).
У графах 3і 4після найменування кінцевого продукту і зазначення його кількості вказують найменування і сумарний вміст відходів. Після кожної із цих позицій подають найменування і кількість речовин, які містяться відповідно у відходах.
За матеріальним балансом розраховують основні техніко-еко-номічні показники виробництва —такі як регламентовані норми витрат сировини, матеріалів, напівпродуктів та енергоресурсів на одиницю продукції.
Розрахунок норм витрат сировини виконують за фактичними даними необхідного статистичного набору експериментів, з урахуванням використаного обладнання, неминучих виробничих відходів і втрат при суворому дотриманні технологічного процесу, скориставшись формулою:
тт Кількість завантаженої речовини
Норма витрат = - .
Кількість отриманої речовини
37
Таблиця 2.2 Матеріальний баланс серії настойки звіробою для фасування у флакони по 100мл
Витрачено | Одержано | ||
Найменування сировини і напівпродуктів | Кількість, кг | Найменування кінцевого продукту і відходів | Кількість, кг |
1 | 2 | 3 | 4 |
Трава звіробою | 200,00 | Настойка звіробою | 1063,59 |
Спирт етиловий 96 %-вий | 389,48 | Відходи: |
|
Шрот після регенерації | 204,26 | ||
Вода очищена | 707,95 | ||
Відгін спирту зі шроту | 32,50 | ||
Відгін спирту зі шроту 40 %-вого | 32,50 | ||
Осад на фільтрі | 0,35 | ||
Пара | 10,00 | Втрати: |
|
|
| Спирт етиловий 40 %-вий | 10,04 |
|
| ||
Настойка звіробою | 29,19 | ||
Разом 1339,93 | Разом 1339,93 |
Якщо регламентом передбачається повернення сировини і регенерація, норма витрат розраховується таким чином:
тт (К-сть завант. реч. -К-сть поверненої вих. реч.) Норма витрат = - .
(К-сть отрим. реч. -К-сть регенерованої реч.) Норми витрат сировини, матеріалів, напівпродуктів та енергоресурсів розраховуються з точністю до 0,001.
Наводимо приклад розрахунку норми витрат спирту етилового при одержанні настойки зверобою:
На стадії ТП2.Одержання настойки витрачено (за абсолютним спиртом):
13,710 л абсолютного спирту з відгону;
463,630 л абсолютного спирту з водно-спиртової суміші. Отримано на стадії ТП2:
452,840 л абсолютного спирту в настойці;
14,910 л абсолютного спирту в шроті;
9,590 л абсолютного спирту у втратах. Запишемо рівняння матеріального балансу:
13,710 + 463,630 = 452,840 + 14,910 + 9,590.
Оскільки шрот підлягає регенерації, то на стадії переробки відходів із 14,91л абсолютного спирту одержимо 13,71л абсолют-
ного спирту з відгону. Рівняння матеріального балансу матиме такий вигляд:
14,910= 13,710+ 1,200.
Отже, норма витрат абсолютного спирту на стадії ТП2.Одержання настойки складатиме:
477,340
Норма витрат = = 1,023.
452,840 + 13,710
При складанні матеріального балансу можуть бути наведені інші показники й нормативи, що визначають технічний рівень та ефективність виробництва, наприклад, регламентний видатковий коефіцієнт, ступінь використання сировини, зняття продукції з одиниці виробничої площі або з одиниці вартості основних фондів та інші показники.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691