14.7. Типи таблеткових машин
ри вкалориферній установці 16. Очищене нагріте повітря проходить через повітророзпилювальні ґрати, установлені у нижній частині продуктового резервуара.
Продуктовий резервуар має форму зрізаного конуса, який розширюється догори і переходить потім в обичайку розпилювача 4 для створення умов сепарації і зменшення винесення зріджуваного порошку.
Стиснуте повітря, що подається до розпилювача по спеціальній системі 15, застосовується не тільки для розпилення, але й для дистанційного керування форсунками. Гранулювальний розчин подається в необхідних кількостях на розпилення дозувальним насосом 13 із резервуара 14.
Для вимірювання температури повітря до входу в шар матеріалу і на виході з шару встановлені термоопори в комплекті з логометрами, розміщеними на пульті керування.
Підйом продуктового резервуара і герметизація апарата здійснюється за допомогою пневмоциліндра 2, розташованого в нижній частині корпусу.
У разі виникнення в апараті надлишкового тиску автоматично відчиняється запобіжний клапан 7і тиск знижується.
Апарат для гранулювання таблеткових сумішей у псевдо-зрідженому шарі СГ-30 працює таким чином.
У продуктовий резервуар 3 згідно з рецептурою завантажується 30кг таблеткової суміші, що підлягає гранулюванню. Резервуар із візком 1 закочується в апарат. Переключенням тумблера на пульті керування резервуар із продуктом піднімається. На логометрі встановлюється температура повітря, необхідна для гранулювання. На пульті керування задається час перемішування, гранулювання і висушування, а також циклічність і періодичність струшування. Включається вентилятор, за допомогою шибера встановлюється необхідний ступінь псевдозрідження оброблюваної маси.
Через задані проміжки часу закривається заслінка перед вентилятором, включається привід, що струшує рукавні фільтри. Через певні проміжки часу автоматично включається форсунка і насос, що подає гранулювальну рідину; здійснюється гранулювання таблеткової суміші; потім система розпилювання відключається; і починається сушіння.грануляту. По закінченні всього циклу гранулювання автоматично виключається вентилятор і припиняється подача пари в калориферну установку. Опускається продуктовий резервуар, гранулят надходить на таблетування (за необхідності він може бути просіяний).
Апарат СГ-30 обслуговує одна людина. Серійне виготовлення його освоєно дослідним заводом СПКБ «Медпром» об'єднання «Прогресе» Санкт-Петербурга.
340
Пресування на таблеткових машинах здійснюється прес-інструментом, що складається з матриці і двох пуансонів (рис. 14.5).
Основними типами таблеткових машин є ексцентрикові, або ударні, і ротаційні.
Ексцентрикові машини бувають полозкові (рис. 14.6)і проміжні (башмачні) (рис. 14.7).
Полозкові машини. У цьому типі машин завантажувальний бункер рухається при роботі на спеціальних полозках. Матеріал, що надходить із завантажувального бункера, потрапляє в канал матриці, прикріпленої до матричного столу та обмеженої знизу нижнім пуансоном. Після цього бункер з матеріалом віддаляється, верхній
пуансон опускається вниз, спресовує матеріал і піднімається. Потім піднімається нижній пуансон і виштовхує таблетку. Поштовхом нижньої основи бункера остання скидається в приймач.
341
Полозкові машини мають декілька суттєвих вад. Основною із них є те, що пресування здійснюється тільки з одного боку —
зверху і короткочасно, на зразок удару. Тиск пресування в таблетці розподіляється нерівномірно (верхня половина ущільнена більше), а деякі порошки погано пресуються через короткочасність циклу стиску. Такі машини виробляють 30—50 таблеток за хвилину.
Проміжні машини. Таблеткові машини проміжного типу (ба-шмачні) за конструкцією і принципом роботи схожі на полозкові, але відрізняються від останніх нерухомістю завантажувального бункера і матриці. Матеріал для таблетування подається в матрицю за допомогою рухомого башмака, приєднаного до бункера за допомогою шарніра. Така будова живильного вузла зменшує можливість руйнації і розшарування грануляту.
За продуктивністю ці машини рівноцінні машинам полозкового типу.
Прикладом такої машини може служити таблетковий прес австрійської фірми «Енглер», таблетковий прес типу HTM,що випускається Маріупольським ЗТО.
Ротаційні таблеткові машини (PTM)широко використовуються фармацевтичною промисловістю України у виробництві таблеток. На відміну від ударних машин PTMмають велику кількість матриць і пуансонів (від 12до 57).Матриці вмонтовані в обертовий матричний стіл. Тиск у PTMнаростає поступово, що забезпечує м'яке і рівномірне пресування таблеток. PTM характеризуються високою продуктивністю (до 0,5 млн таблеток за годину). Технологічний цикл таблетування на PTM складається з таких послідовних операцій: заповнення матриць таблетованим матеріалом (об'ємний метод дозування), власне пресування, виштовхування і скидання таблеток. Ці операції виконуються послідовно і автоматично.
Пуансони верхні і нижні ковзають по напрямних (копірах) і проходять між пресувальними роликами, які одночасно на них тиснуть. При цьому тиск наростає та зменшується поступово, що забезпечує рівномірне і м'яке пресування таблетки зверху і знизу. Залежно від типу такі машини можуть бути обладнані одним або двома нерухомими завантажувальними бункерами. У завантажувальних бункерах може бути встановлена мішалка.
Принцип роботи PTMпоказано нарис. 14.8.Простежимо за рухом однієї з матриць.
Нижній пуансон 3 опустився в точно обумовлене положення. Верхній пуансон 2 у цей час знаходиться в найвищому положенні, оскільки матричний отвір 7підійшов під бункер 1 (операція завантаження а). Як тільки матриця (із заповненим гніздом) пройшла бункер разом з обертанням стільниці 4, починається поступове опускання верхнього пуансона. Діставшись протилежного
боку, він одразу ж потрапляє під пресувальний валик 5.Одночасно на нижній пуансон натискає валик 6 (операція пресування б). Після проходження між валиками верхній пуансон починає підніматися. Нижній пуансон також трішки піднімається і виштовхує таблетку з матриці. За допомогою ножа (скребка) таблетка скидається зі стільниці —операція виштовхування таблетки.
Такий рух послідовно здійснюють усі прес-інструменти (матриця і пара пуансонів). Для того щоб забезпечити пуансонам належний рух, до ручок (які називаються повзунами), прироблені ролики, за допомогою яких вони повзуть (котяться) по верхніх і нижніх копірах (напрямним). Схема руху показана на рис. 14.9.Під час операції завантаження а ролик верхнього повзуна з пуан-
342
343
соном знаходиться у найвищій точці верхнього копіра. Далі він сковзає вниз по похилій копіра. Пуансон торкається матричного отвору, занурюється в нього і здавлює матеріал.
Тиск наростає і досягає максимуму в ту мить, коли ролик повзуна опиниться під тиском валика (операція пресування б). Після цього ролик із пуансоном починає підніматися нагору уздовж копіра і досягає максимуму, а нижній повзун робить наступні рухи. У стадії завантаження його ролик підпирається валиком, який регулює об'єм матричного отвору. Після цього нижній повзун рухається уздовж прямого копіра. На стадії пресування його ролик піднімається давильним валиком, завдяки чому нижній пуансон із свого боку натискає на матеріал. Далі копір іде декілька наверх, внаслідок чого нижній пуансон виштовхує таблетку (операція виштовхування в). Після цього внаслідок опускання копіра нижній пуансон також опускається вниз, і все повторюється спочатку.
Випускаються таблеткові машини різних марок: PTM-24;РТМ-3028; PTM-41;PTM-41Mта ін.
Широко використовуються PTM-41M2B,яка має 41пару прес-інструментів і дозволяє випускати таблетки діаметром 5—15мм і 20мм. Для прямого пресування призначена РТМ-3028, яка має 57пар пуансонів. PTM-300Mслужить для виробництва таблеток циліндричної форми невеликих діаметрів із плоскими і сферичними торцями.
У процесі таблетування контролюють масу таблеток і можливі механічні включення. Масу таблеток визначають на ручних вагах; є й автоматичні пристрої, в яких у разі відхилення маси таблеток від заданої включається сигнальна лампа.
Автоматичний контроль на металічні включення здійснюється за допомогою пристрою, який виявляє і виймає з потоку таблетки з металічним включенням. Після закінчення пресування таблетки поміщають в установку для обезпилення, обладнану пилососом.
На якість таблеток впливають розмір тиску, швидкість пресування, стан і зносостійкість прес-інструмента. Прес-інструмент схильний до значного спрацьовування, оскільки піддається великим навантаженням. Стійкість матриць у 2—3 рази менша, ніж у пуансонів, що пояснюється хімічною взаємодією матеріалу матриці з таблетованою масою, жорстким навантаженням матриці, тертям частинок матеріалу, що пресується, і таблетки об стінки матриць.
В Україні і за кордоном проводяться роботи зі зміцнення прес-інструмента, підвищення його зносостійкості. В. О. Білоусовим були проведені роботи з електролізного, рідинного і порошкового борування прес-інструмента. Розроблено нову технологію виготов-
лення матриць методом порошкової металургії, запроваджена технологія виготовлення складових матриць на основі карбідів хрому і нікелю.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691