14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
Гранули (Granula).Лікарська форма для внутрішнього застосування у вигляді крупинок (зерняток) круглої, циліндричної або неправильної форми, що містить суміш лікарських і допоміжних речовин. У деяких випадках порошкоподібні суміші доцільно випускати у вигляді дрібних крупинок —зерен, гранул. Гранулюванням можна підвищити стійкість речовин, що відволожуються, а також сприяти швидшому розчиненню і поліпшенню смаку деяких складних порошків. За допомогою гранул можна поєднати речовини, що реагують між собою. Все це дає можливість застосовувати їх у педіатрії. Вищесказане і стало передумовою для появи нової офіцинальної лікарської форми —гранул.
До складу гранул входять лікарські (крім сильнодіючих) і допоміжні речовини. Як допоміжні речовини застосовують цукор, цукор молочний, натрію гідрокарбонат, кислоту виннокам'яну, кальцію дифосфат двозаміщений, крохмаль, декстрин, глюкозу, тальк, сироп цукровий, спирт, воду, харчові барвники, ароматизуючі речовини, консерванти тощо. Гранули можна покривати оболонкою.
Виробництво гранул здійснюється, як і виробництво грануля-ту для таблеток —сухим, вологим способами і структурною грануляцією (ці види гранулювання описані в главі «Таблетки»).
Готові гранули мають бути однорідні за забарвленням і за розмірами.
Розмір гранул (визначається ситовим аналізом) має знаходитись в межах 0,2—0,3мм. Відхилення у розмірі гранул не повинно перевищувати в сумі 5 %.
Гранули мають розпадатися не більше ніж за 15хв; вкриті оболонкою —не більше ніж за 30хв. Визначення розпадання гранул проводять у наважці 0,5г (додаток 3до фармакопейної статті «Таблетки»). За необхідності проводять випробування на розчинність.
Допустимі відхилення у вмісті лікарських речовин у гранулах не повинні перевищувати ±10 % .
Гранули випускаються в поліетиленових пакетах, скляних банках із оранжевого скла або в алюмінієвих стаканчиках.
Зберігають гранули в упаковках у сухому і, якщо необхідно, захищеному від світла місці.
366
Номенклатура включає гранули декількох найменувань:
гранули уродану (GranulaeUrodani)випускаються у флаконах по 100,0г;
гранули плантаглюциду (GranulaePlantaglucidi)випускаються у флаконах по 50,0г;
гранули кальцію гліцерофосфату (GranulaeCalciiglycero-phosphatis)випускаються в поліетиленових пакетах по 100,0г і для одноразового приймання;
гранули ретинолу ацетату (GranulaeRetinoliacetatis)по 300 000MOабо по 500 000MOв 1,0г;
гранули орази (GranulaeOrazi)випускаються по 100,0 г
у флаконах;
— гранули «Флакарбін» (GranulaeFlacarbini) —по 35,0і 100,0 г
у скляних банках;
— гранули етазол-натрію для дітей (GranulaeAethazoli-natriiproinfantibus) —по 60,0г у флаконах.
Мікродраже. Спансули. 3метою пролонгування гранул їх покривають плівками високомолекулярних сполук. Такі гранули називаються мікродраже.
Одним із способів одержання мікродраже є нанесення суміші лікарських і склеювальних речовин на дрібні зернятка цукру в дражувальних котлах, подібно до того, як це робиться в дражу-вальних котлах із звичайним драже.
Потім мікродраже покривають оболонками, що сповільнюють розчинення лікарської речовини. Якщо далі мікродраже, непокриті і покриті оболонками, з різним часом вивільнення лікарської речовини змішати у відповідному співвідношенні і цією сумішшю заповнити тверді желатинові капсули, то утвориться лікарська форма, яка називається спансулою. Змішувати можна 3—4 і більше типів мікродраже з різним часом вивільнення лікарської речовини. Для візуального контролю складу спансули кожний тип мікродраже забарвлюють у різний колір. Мікродраже можна застосовувати не тільки у вигляді спансул, але й у сполученні суспензії в рідині. Це особливо зручно, якщо призначаються великі дози лікарських речовин.
Для покриття мікродраже застосовують різного складу ліпідні плівки. Швидкість дифузії лікарської речовини через ці плівки залежить від хімічної природи жирної речовини і товщини
плівки.
Зручним способом одержання мікродраже є суспендування порошкоподібної речовини в розплавленій суміші покривних речовин — воску, спирту цетилового, кислоти стеаринової тощо. Ця суспензія утворюється методом розпилення. Після охолодження утворюється мікродраже діаметром 30—50 мкм. У залежності від співвідношення лікарської і покривної речовин, одержують мік-
367
Драже (Dragee) —тверда дозована форма для внутрішнього застосування, одержувана багатократним нашаровуванням (дра-жуванням) лікарських і допоміжних речовин на цукрові гранули (крупку). Таким чином, уся маса драже утворюється через нашаровування, у той час як у таблеток нашаровується тільки оболонка. Тривалий час типові драже розглядалися разом із дражовани-ми таблетками.
Промислове виробництво драже здійснюється в дражувальних котлах (рис. 14.12),конструкція яких постійно вдосконалюється. На заводах процес одержання драже відбувається так: у дра-жувальний котел завантажують крупнокристалічний цукор. При обертанні котла останній зволожують цукровим сиропом певної концентрації до рівномірного змочування та обсипають цукровою пудрою. Операції поливання цукровим сиропом, обсипання цукровою пудрою і сушіння повторюють багаторазово до формування глобул (кулястих гранул). Для отримання глобул однакового розміру їх фракціонують за допомогою барабанних сит із розрахунку, щоб в 1г містилося близько 40гранул.
Отримані таким чином глобули є ядрами, тобто серцевинами для подальшого нарощування лікарських і допоміжних речовин. Для цього в обертовому дражувальному котлі глобули зволожують цукровим сиропом і обсипають сумішшю лікарських і допоміжних речовин. Після нашаровування речовин проводять висушування
теплим повітрям (40—45 °С). Операції зволоження, обсипання і сушіння повторюють багаторазово до одержання певної маси драже, тобто до нашаровування розрахованої кількості лікарських речовин. Потім проводять згладжування, або полірування, драже за допомогою цукрового сиропу. Для забарвлення драже до складу цукрового сиропу вводять барвники. Після цього здійснюють глянсування драже аналогічно глянсуванню таблеток із дражованою оболонкою.
Драже мають правильну форму. Маса їх коливається в межах від 0,1до 0,5г. Драже, яке містить ту саму лі-
карську речовину, забарвлюється в різні кольори залежно від дозування (наприклад, драже пропазину масою 0,025 г забарвлюється в блакитний колір, а 0,05 г — у зелений).
При виробництві драже як допоміжні речовини застосовують цукор, крохмаль, магнію карбонат основний, пшеничне борошно, етилцелюлозу, ацетилцелюлозу, натрієву сіль карбоксимстилце-люлози, гідрогенізовані жири, кислоту стеаринову, харчові барвники і лаки. Кількість тальку не повинна перевищувати 3 % , стеаринової кислоти — 1 % . Для захисту лікарської речовини від дії шлункового соку драже покривають оболонкою, при цьому застосовують ті ж самі речовини, що й при одержанні кишково-розчинних таблеток.
У вигляді драже можна випускати лікарські речовини, які важко таблетуються. Драже дозволяє приховати неприємний смак лікарської речовини, зменшити її подразливу дію, зберегти від дії зовнішніх чинників. Однак у цій лікарській формі важко забезпечити точність дозування, розпадання в необхідні терміни, швидке вивільнення лікарських речовин. Драже не рекомендується дітям.
Контроль якості драже проводять відповідно до фармакопейної статті «Таблетки». Зовнішній вигляд оцінюють, оглядаючи неозброєним оком 20драже. Коливання маси окремих драже не повинні перевищувати 10%.відсередньої маси. Драже повинні розпадатися не більше ніжза 30хв, якщо немає іншихуказівок.
Номенклатура драже включає понад десять найменувань: «Ундевіт», «Гексавіг», «Ревіт», «Аміназин», «Пропазин», «Діазолін», «Гендевіт», «Ренівіт», «Ретинолуацетат», «Ретинолупальмітат», «Ферроплекс », «Ергокальциферол ».
Драже випускаються в скляних або пластмасових флаконах (банках) із кришками, що наґвинчуються, це захищає їх від дії чинників зовнішньогосередовища та забезпечує стабільність протягом установленого терміну придатності.
368
Мікрокапсули мають вигляд окремих частинок або агломератів розміром від 1до 5000мкм. У медичній практиці найчастіше вживаються мікрокапсули розміром від 100до 500мкм.
Технологія утворення оболонок останнім часом настільки удосконалилась, що дозволяє наносити покриття на частинки розміром менше 1мкм. Такі частинки з оболонкою називають нано-капсулами, а процес її утворення —нанокапсулуванням.
Форма мікрокапсул визначається агрегатним станом їхнього вмісту і методом одержання: рідкі і газоподібні речовини надають мікрокапсулам кулясту форму, тверді —овальну або неправильну геометричну форму.
У фармацевтичній промисловості мікрокапсулування набуло широкого застосування. 3 його допомогою стабілізують нестійкі препарати (вітаміни, антибіотики, вакцини, сироватки, ферменти), маскують смак неприємних лікарських речовин (рицинової олії, риб'ячого жиру, екстракту алое, кофеїну, хлорамфеніколу, бензедрину), перетворюють рідини в сипкі продукти, регулюють швидкість вивільнення або забезпечують вивільнення біологічно активної речовини в потрібній ділянці ШКТ, ізолюють несумісні речовини, поліпшують сипкість, створюють нові типи продуктів діагностичного призначення.
Більшість фармацевтичних препаратів виробляють у мікрокап-сулованому вигляді для збільшення тривалості терапевтичної дії при пероральному введенні в організм з одночасним зниженням максимального рівня концентрації препарату в організмі. Цим способом досягається скорочення, принаймні, удвічі кількості прийомів препарату і ліквідація подразливої дії на тканини через прили-
370
пання таблеток до стінок шлунка. Гастролабільні препарати поміщають в оболонки, стійкі в кислих середовищах, які руйнуються в слаболужних і нейтральних середовищах кишечнику.
Важлива сфера застосування мікрокапсулування у фармації —поєднання в одній дозі лікарських речовин, несумісних при змішуванні у вільному стані. Мікрокапсуловані препарати краще зберігати і зручніше дозувати.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691