10.3. Біогенні препарати рослинного походження
Екстракт алое рідкий (ExtractumAloesfluidum)готують із біостимульованих (за В. П. Філатовим) листків алое деревоподібного (Aloe arborescens Mill.),який вирощується в теплицях Закавказзя або Середньої Азії. Вік вихідної рослини має бути більший за 2роки. Зрізають нижні листки, залишаючи самі верхні —недорозвинені. Для біостимулювання листя поміщають на 10—12 діб у темне місце і витримують при температурі 4—8 °С. Потім їх миють, обсушують, видаляють зубчики і пожовтілі кінці і здрібнюють на вальцях. Отриману масу заливають трикратною кількістю очищеної води, настоюють 2год при кімнатній температурі. Потім кип'ятять 2 хв, фільтрують, охолоджують, вимірюють кількість (об'єм) і визначають окиснюваність (пробу фільтрату титрують розчином 0,01 моль/л калію перманганату в присутності сульфатної кислоти).
Відповідно до цього аналізу фільтрат розводять водою так, щоб його окиснюваність дорівнювала 1500 мг кисню на 1 л фільтрату. Потім додають натрію хлорид (7г на 1л фільтрату), знову кип'ятять 2хв і фільтрують.
Водний екстракт алое рідкий —прозора рідина від світло-жовтого до червонясто-жовтого кольору. Застосовується всередину при виразкових хворобах шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхітах та інших захворюваннях по 1чайній ложці 3рази на день. Курс лікування 30—45днів. Протягом року його повторюють 3— 4рази.
Форма випуску: у флаконах по 100 мл.
Зберігають: у звичайних умовах.
Екстракт алое рідкий для ін'єкцій (ExtractumAloesfluidumproinjectionibus) —водний екстракт із (біостимульованих за В. П. Філатовим) свіжих або висушених листків алое. Технологія ідентична одержанню екстракту алое рідкого.
Готуючи препарат для ін'єкцій, отриманий прозорий екстракт (із pH= 5,0...6,8)розливають в ампули по 1мл, стерилізують при температурі 120°С протягом 1год.
Хімічний склад препарату —дикарбонові кислоти жирного ряду, дикарбонові оксикислоти того ж самого ряду, ненасичені ароматичні кислоти з великою молекулярною масою. Застосовують при прогресуючій короткозорості, кон'юктивітах, іритах, помутнінні склоподібного тіла тощо. Вводять під шкіру по 1мл щодня. Курс лікування 30—50ін'єкцій. Випускають в ампулах по 1мл. Зберігають у захищеному від світла місці.
Таблетки алое, вкриті оболонкою (Tabulettae Aloes obductae), мають жовтий колір, містять по 0,05 г здрібненого консервованого листя алое деревоподібного. Застосовують із метою неспецифічної терапії в комплексному лікуванні прогресуючої короткозорості і при міотичному хоріоретиніті. Доза для дорослих по 1таблетці 3—4рази на день за 30хв до їди. Курс лікування 1місяць. Випускають у таблетках, в упаковці по 20шт. Зберігають у сухому, прохолодному місці.
Лінімент алое (Linimentum Aloes). Склад: соку алое деревоподібного (консервованого з біостимульованих листків) — 78 частин; олії рицинової — 10,1 частини; емульгатора — 10,1 частини; олії евкаліптової — 0,1 частини; кислоти сорбінової — 0,2 частини; натрійкарбоксиметилцелюлози — 1,5 частини. Однорідна густа маса білого або світло-кремового кольору з характерним запахом. Застосовують зовнішньо при опіках, для лікування ураженої шкіри при променевій терапії. Випускають по 30—50г у флаконах із жовтогарячого скла. Зберігають у захищеному від світла місці при температурі не вище 10 °С.
Сік алое (SuccusAloes).Готують із свіжозібраного листя (або паростків). Склад: соку алое — 80мл; спирту етилового 95%-вого — 20мл; хлоробутанолгідрату — 0,5 %.
Злегка каламутна рідина світло-оранжевого кольору, гірка на смак. Під дією світла і повітря темніє. Застосовують зовнішньо для примочування або зрошування при лікуванні гнійних ран, опіків, запальних захворювань шкіри. Усередину призначають при гастритах, ентероколітах, запорах по 1чайній ложці 2—3рази на день за 20—30хв до їди. Випускають у флаконах по 100мл. Зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці.
Біосед (Biosedum) —водний екстракт із біостимульованої (за В. П. Філатовим) свіжої трави очитка великого (Sedum maximum (L.)Sutes).Певну кількість лікарської сировини здрібнюють на пастоутворювачі «Волтар-5». Сік віджимають за допомогою серійного пресу ВПРД-5. Віджату від соку сировину (жом) екстрагують водою 1 : 10при температурі 95—98 °Спротягом 15хв,
220
221
повторюючи операцію 4рази. Сік і витяжки об'єднують, відстоюють, фільтрують. Отриманий препарат —прозора рідина світло-жовтого кольору із слабким своєрідним запахом, pH— 5,0...6,5.Розливають в ампули по 1мл, стерилізують при температурі 110 °С 30хв. Отримують препарат також у вигляді сухого соку, тоді для сушіння застосовують розпилювальну сушарку PCJI-10.
Хімічний склад препарату: близько 17речовин флавоноїдної природи, фенолкарбонові кислоти, кумарини.
Застосовують як допоміжний засіб для стимуляції обмінних і регенеративних процесів в офтальмологічній, стоматологічній, хірургічній і терапевтичній практиці (при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки). Вводять під шкіру або внут-рішньом'язово щодня дорослим по 1—2мл на добу. У стоматологічній практиці (при пародонтозі) застосовують у вигляді аплікацій, електрофорезу, ін'єкцій у тканини ясен.
Випускають в ампулах по 1мл, в упаковці по 10штук. Зберігають у захищеному від світла місці при кімнатній температурі.
- 1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- 1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- 1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- 1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- 2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- 2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- 2.3. Терміни I визначення
- 2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- 2.5. Матеріальний баланс
- 2.6. Основні положення gmp
- 3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- 3.3. Типи розчинення
- 3.4. Теорія гідратації
- 3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- 3.6. Характеристика розчинників
- 3.7. Водні розчини
- 3.8. Спиртові розчини
- 3.9. Гліцеринові розчини
- 3.10. Олійні (масляні) розчини
- 4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- 4.1.1. Смакові сиропи
- 5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- 5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- 5.4. Основні чинники впливу
- 5.6.2. Стандартизація
- 5.9. Екстракти-концентрати
- 6.1. Методи одержання ефірних масел
- 6.2. Визначення якості ефірних масел
- 7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- 8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- 8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- 8.5. Гель-фільтрація
- 8.6. Гідрофобна хроматографія
- 8.9. Кристалізація
- 8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- 8.11. Одноступінчаста екстракція
- 9.1. Глибинне суспензійне культивування
- 9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- 10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- 10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- 10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- 10.4. Біостимулятори тваринного походження
- 10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- 10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- 10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- 10.9. Згущені соки
- 10.10. Сухі соки
- 10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- 11.1. Препарати підшлункової залози
- 11.3. Препарати гіпофіза
- 12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- 12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- 12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- 13.1. Класифікація зборів
- 13.2. Приготування зборів
- 13.3. Окрема технологія зборів
- 13.4. Порошки (pulveres)
- 13.5. Технологія порошків
- 13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- 14.2. Характеристика таблеток
- 14.3. Класифікація таблеток
- 14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- 14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- 14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- 14.7. Типи таблеткових машин
- 14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- 14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- 14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- 14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- 15.1. Будова мікрокапсул
- 15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- 15.4. Стандартизація мікрокапсул
- 15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- 16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- 16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- 16.3. Виробництво желатинових капсул
- 16.4. М'які желатинові капсули
- 16.5. Тверді желатинові капсули
- 16.7. Контроль якості
- 16.8. Ректальні желатинові капсули
- 16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- 17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- 17.2. Оцінка ефективності перемішування
- 18.1. Загальні відомості
- 18.2. Сучасні вимоги до мазей
- 18.3. Вимоги до мазевих основ
- 18.4. Класифікація мазевих основ
- 18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- 18.8. Зберігання
- 19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- 19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- 19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- 19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- 19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- 19.5. Вимоги до вихідних речовин
- 19.7. Розчинники для стерильних
- I асептично виготовлених лікарських
- 19.11. Виробництво за асептичних умов
- 19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- 19.14. Маркування I пакування
- 20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- 20.2. Очні краплі
- 20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- 20.6. Очні вставки
- 20.7. Очні спреї
- 20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- 20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- 21.1. Визначення. Загальні властивості
- 21.3. Способи одержання супозиторіїв
- 21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- 22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- 22.2. Гірчичники
- 23.1. Історія створення. Переваги I вади
- 23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- 23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- 23.8. Стандартизація та умови
- 23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- 24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- 24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- 25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- 26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- 26.2. Пероральні терапевтичні системи
- 26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- 26.4. Очні терапевтичні системи
- 26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- 26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- 26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- Глава 24. Лікарські форми для дітей
- Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691