10.7. Препарати 13 свіжих рослин

Особливість препаратів із свіжих рослин полягає в тому, що в них міститься весь комплекс біологічно активних речовин, які входять до складу лікарської сировини в найбільш природному їх стані.

Препарати із свіжих рослин мають давню історію. Про їх при­готування є численні відомості у вітчизняній і закордонній меди-ко-фармацевтичній літературі XVIII—ХІХ століть. У «Фармацев­тичних записках», складених за лекціями О. П. Нелюбіна, який очолював кафедру фармації «Медико-хірургічної академії» у Пе­тербурзі, можна знайти описи одержання соків і настойок із сві­жих рослин.

До початку XXстоліття кількість препаратів із свіжої рослин­ної сировини зменшилася, але вони залишилися в номенклатурі гомеопатичних аптек. Нині галенові і новогаленові препарати го­тують із висушеної лікарської сировини, що за якісним і кількіс­ним складом біологічно активних речовин не завжди рівноцінна свіжозібраним рослинам. Під час заготівлі, сушіння і збереження БАР піддаються змінам унаслідок ензиматичних процесів дії кис­ню повітря і багатьох інших чинників. Дослідження багатьох уче­них показують, що після 1/2—1 року зберігання лікарської сиро­вини вміст біологічно активної речовини (особливо серцевих глікозидів і ефірних масел) різко зменшується. У деяких випад­ках препарати із свіжих рослин мають більшу активність, ніж відповідні препарати, отримані із сухої сировини. Так, настойка із свіжих коренів валеріани лікарської в 2—3рази активніша за настойку, отриману із сухих коренів. Крім того, вітамінна і фітон­цидна активність спостерігається частіше в препаратах свіжих рослин. Тому доцільно в деяких випадках використовувати пре­парати із свіжих рослин.

Сучасні препарати із свіжих рослин можна віднести до двох груп:

• соки;

• витяжки.

Соки із свіжих рослин бувають натуральними (незгущені), згу­щені і сухі.